
Святослав Подлевський, художник і куратор Library Art Center. – В першу чергу, для мене мистецтво – це частина мене самого, як би це не звучало пафосно. Процес, без якого не можна жити. – Народився я в творчій сім’ї.

Мало хто не любить тихе полювання. І по лісу нагуляєшся, і по-дитячому порадієш знахідці – тугенькій шляпці на міцній ніжці чи цілому грону опеньок, що займе пів кошика. А є серед нас і ті, хто ходить по гриби незалежно від пори року чи часу доби. Бо сам їх вирощує!

Історія 30-річної корюківчани Аліни Черноморченко — одна з мільйонів історій жінок, які пізнали радість материнства. Особиста й особлива, як у кожної мами. Аліна про те, наскільки непростим може бути цей шлях і наскільки чудовим.

— На Сході зимою рано темніє. Було темно. Почався обстріл, неподалік розірвався снаряд. Мене поранило. Був при свідомості, передав по радіозв’язку, що мені потрібна допомога, не можу поворухнутися. І відключився, пригадує 46-річний Сергій Великохатній, секретар Козелецької селищної ради.

47-річна Світлана Дороховин з села Голінка Дмитрівської ОТГ (колишній Бахмацький район) попросила чоловіка Богдана поставити лавку перед двором. Зробив. «Недостатньо гарна», — подумала Світлана. І вирішила прикрасити її.

Першу дитину чернігівка Яна Кучма народила у 24 роки, шосту – у 38-м. Героїнею себе не вважає. Каже так просто: «Я – звичайна мама». Мама для п’яти синів і донечки, без яких не уявляє свого життя.

Ти не пам’ятаєш, які у вас вдома у селі росли яблуні? На них уже в жнива достигали яблука смугасті і такі смачні… Я більше ніколи і ніде таких не пробувала. Твій покійний тато завжди пригощав мене. Я під час шкільних канікул працювала у радгоспній їдальні. Привеземо обід на тік, а Дмитрович мене, дівчинку (так завжди казав), пригощає яблуками.

Колись, на службі у монастирі, він доглядав за пасікою на 120 бджолосімей. Настоятель продавав мед із чималою націнкою як монастирський, що не могло не обурювати чесного монаха. За правду, яку не боявся казати в очі, його закинули в умови, в яких він насилу не віддав Богу душу.

«Лицар неба» – так називався матеріал, надрукований у обласній газеті «Чернігівщина», про видатного українського льотчика, двічі Героя, генерал-лейтенанта авіації, почесного громадянина Чернігова Олександра Молодчого.

Недавно — в то время, когда каждый готов подписаться под лозунгом «Врачи — наши герои», — к народному депутату Максиму Зуеву обратились жители Городнянщины (поступило сразу 4 заявления) с просьбой вмешаться и прекратить беспредел, который творят некоторые специалисты Городнянской городской больницы...