
Півтора року тому в Прилуках з’явилася нова точка надії – ветеранський осередок, народжений не за казенним циркуляром «згори», а завдяки ініціативі прилуцьких ветеранів та громадських активістів. Його заснували Павло Красноок, очільник ГО «Учасники АТО «ЩИТ», та Вікторія Вольвич, керівниця ГО «Генерація успіху».

Світлана разом з 45-річним Юрієм Трушем мають патронатну родину. Приймають діток з неблагополучних родин. Займаються ними до усиновлення. Труші також мають і двох рідних дітей. Підштовхнула... війна – Дімі, моєму сину від першого шлюбу, 28 років. Одружений. Сапер, служить у центрі протимінної діяльності.

— Думай про хороше — і хороше до тебе притягнеться. Це мій життєвий девіз, — усміхається 47-річна Олена Москаленко з Бобровиці. Її улюблена справа — дарувати людям свято. Причому це вона робила навіть у надзвичайно важкий час часткової окупації Чернігівщини і в непростий післяокупаційний період.

Шістнадцятирічний випускник Стольненської школи Сергій Стегно ще до завершення навчання довів, що вік не є перешкодою для змін. Поки більшість його ровесників будували плани на майбутнє, юнак узявся за справу, яка залишиться в рідному селі на довгі роки.

Праворуч по центральній дорозі від центру села Спаське красується добротний доглянутий двоповерховий будинок. Такий відразу впадає в око, бо не схожий на інші. Його створило подружжя Лап «з нуля»: він, Борис Борисович, — майстер по дереву, каменю, електриці, вона, Олена Василівна, — берегиня домашнього затишку і краси, вміла квітникарка, дбайлива господиня і натхненниця.

Хату Ганни та Віктора Родіних у Лісових Сорочинцях і шукати не треба. По дорозі з Прилук вона перша ліворуч. А ще будинок примітний червоною покрівлею і скульптурою Богоматері з немовлям поряд, яку подарувало селу ТОВ «Прилуцький хлібодар».

Тетяна Зазимко з Бобровиці — одна з найстаріших (а може, і найстаріша) мешканка не лише Бобровицької громади, а й усієї Чернігівської області. У свої 105 років і 4 місяці вона має ясний розум та чудову пам'ять, а ще користується мобільним телефоном.

Коли дивишся на іриси прилуцького квітникаря-дослідника Геннадія Мамченка, здається, ніби хтось зумів матеріалізувати у квітах спалахи ранкового сонця, глибокі сутінки південної ночі чи ніжність пастельних акварелей. Складне гофрування та невагоме мереживо пелюсток, екзотичні силуети, що нагадують крила тропічних птахів, феєрверк фарб і пишність форм!

Щорічно 3 червня відзначається Всесвітній день велосипеда, пропагуючи здоровий спосіб життя та екологічну свідомість. Велосипед давно став символом свободи, мобільності та активного способу життя. «Велосипед — улюблений вид транспорту ніжинців.

Подружжя Зубанів з Линовиці – талановиті художники і завзяті активісти. Сергій Михайлович і Наталія Олексіївна врятувались з палаючої Луганщини і тепер допомагають робити селище на Прилуччині ще красивішим. А почалось все з церкви Успіння Пресвятої Богородиці, якій вони і нині віддають більшу частину свого часу.