
Андрій Мельник із Поліського знав справжню ціну життя, бо ж не раз дивився смерті у вічі. Вижив там, де не всім судилося вижити, - у пекельних боях за Донецький аеропорт. Кіборг, хрещений вогнем і мечем, ходив бойовими дорогами гарячого Сходу і тоді, коли підписав контракт про військову службу. Цьогорічний лютий знову покликав 37-річного десантника взяти до рук зброю.

Аж три тижні чекали рідні дзвінка від свого воїна - Олега Дожука із Шабалинова. Чекали і вірили, що він живий, що ось-ось дасть про себе знати, але... Страшне горе, на жаль, не оминуло молоду родину: 26 лютого 35-річний шабалинівець загинув поблизу Чернігова, загинув, захищаючи від рашистської орди своїх двох діточок, дружину, кожного з нас, свою Україну.

Велика повінь, яка останнім часом буває не так і часто - краса неймовірна. Коропчанам, аби помилуватися неповторними краєвидами розливів, далеко їхати не треба. На Плавучому мосту, за яким дорогу повністю затопило, щодня багато людей. Ідуть насолодитися весняною красою. А ось жителям Закороп’я велика вода додала труднощів, адже підступила до самих хат

Друга світова війна, початку якої у вересні 1939 року передувало підписання таємного пакту Молотова-Ріббентропа про розподіл сфер впливу в Європі, стала найважчим випробуванням для всього світу. З 22 червня 1941 року, коли Німеччина оголосила війну Радянському Союзу, це в повній мірі відчули і всі мешканці

Олена з 12-річною дочкою Анною та подругою покинула Чернігів на початку березня, коли місто інтенсивно обстрілювалось росіянами. Збиралися поспіхом, тож за плечима у жінок було лише по невеличкому рюкзачку, прихопили з собою й улюбленого кота.

37-річна Олена Антонюк з чотирнадцятирічною донькою Віолеттою все своє життя мешкали в Краматорську, що на Донеччині. Це місто відоме як центр машинобудування в Україні та як неофіційна столиця ювелірних прикрас. Вперше війна його торкнулась у 2014 році, коли з 12 квітня по 5 липня воно було окуповане

Цей матеріал - із серії тих, що розповідають про життя чернігівців у різних країнах. Він був завершений 23 лютого, а наступного дня почалася війна. Але йдеться про країну, що серед багатьох інших теж виступила на підтримку України. Ця держава підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, виступає за

Тетяна сама родом із Сеньківки, тож її дитинство промайнуло у самісінькому прикордонні. У дорослому житті вона повернулась до рідного села, придбала будинок, в якому оселилась разом із донькою та сином. У 2007 році вона як приватна підприємиця почала працювати у власному кафе, яке слугувало мобільним закладом

Світлана та Олексій Силенки з Ріпок - пара «навпаки». 33-річна Світлана Силенок — старший дізнавач відділення поліції №2 Чернігівського районного управління. Це Ріпкинський підрозділ. А чоловік — педагог, вихователь супроводу в школі.

Вже стало доброю традицією у святкові дні писати на шпальтах нашої газети про цікавих, неординарних варвинців: поетів, художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, які мають заняття, що захоплює, приносить задоволення та наповнює щоденні сірі будні чимось кольоровим і неповторним.