Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Танці на пілоні допомогли Дарині Глушкевич стати стрункою красунею та здійснити дитячу мрію
Рекламодателям

Радио

Танці на пілоні допомогли Дарині Глушкевич стати стрункою красунею та здійснити дитячу мрію

 

Сексуальна та відчайдушна, жіночна та сильна. Все це дуже чітко описує чернігівку Дарину Гришкевич. Вона – танцівниця на пілоні. Цей спорт поєднує в собі не лише жіночість і привабливість, а й неймовірну силу. Коли бачиш чуттєвий танець на пілоні зі складними та ризиковими трюками, це перехоплює подих.







Для досягнення фантастичної фігури та гнучкості, якими дівчина вирізняється на сьогодні, їй довелося докласти чимало зусиль. Адже перш ніж почати займатися pole dance Дарина набрала зайвих 15 кілограмів і носила одяг розміру L. Цікаво, що Дарина з дитинства була стрункою, однак студентське життя вплинуло на її раціон харчування, спосіб життя і додало зайвої ваги. «У дитинстві я завжди була струнка. Займалася в школі танцю «Альянс» і хореографічному гуртку. Проблем із зайвою вагою не було до студентського періоду. Мріяла стати тренером та вчитися на хореографа. Але батьки вирішили, що це несерйозно та відправили вчитися на історичний факультет. Із вступом до університету мені довелося залишити танці, оскільки грошей і на навчання, і на мої тренування сім’я не мала. І тут почалося пекло. Я вийшла з тренувального режиму, втратила сенс тримати себе у формі, в мою мрію не вірили і я теж перестала в неї вірити. Тільки за перший курс моя вага збільшилася на +10, а далі і всі +17 кг. Студентське життя, шкідлива їжа, недосипи, вічні тусовки – і за 5 років життя в соковитому тілі всі звикли, що я можу мати тільки такий вигляд і жити тільки так.

Дізнавшись, що в Чернігові є студія танцю на пілоні, я загорілася ідеєю спробувати себе в цьому. Одного разу для мене стало огидним моє відображення у дзеркалі і я вирішила щось змінювати. Я розуміла, що тренувальна форма для занять дуже відкрита (короткі шорти, топ), мені було соромно за своє тіло і я довго зволікала з тренуваннями. Стояла вдома перед дзеркалом і говорила собі: «Ні, Дарино, ти дуже товста і маєш поганий вигляд для цих тренувань», потім плакала, але бажання займатися було щоразу більшим. Я вирішила спершу схуднути. 7 місяців бігала на стадіоні о 6:30 ранку, іноді займалася вдома по відео, дотримувалася режиму сну та харчувалася за часом (без дієти, відмовилася від шкідливої їжі, алкоголю) і так схудла на 15 кг, суто на дикому бажанні хоча б прийти в студію та спробувати. Коли розмір одягу з L змінився на S, я дозволила собі записалася на тренування з розтяжки, оскільки все ще соромилася свого тіла та боялася «зламати пілон»», – згадує дівчина.

Після цього Дарина почала більше вірити у себе та свою привабливість. Вона згадала свою дитячу мрію про танці і хореографа та почала працювати ще більш наполегливо та відчайдушно. «Після відвідин заняття зі стретчингу мені запропонували спробувати pole dance. Мій перший тренер Іра Мащенко з першого заняття переконала мене однією фразою: «Дарино, ці ноги народжені для танців!». Я «підсіла» і тренувалася по 9 годин на тиждень, плюс орендувала залу самостійно та відпрацьовувала те, чого навчали на заняттях, імпровізувала, вслухалася в музику. Чому саме танці на пілоні? Тому що це неймовірне поєднання грації та сили. Це найкрасивіший і найжіночніший вид спорту. Я відчувала в собі дику енергію, яка рвалася назовні, нею хотілося ділитися, хотілося захоплювати, заворожувати, надихати та мотивувати людей своїм прикладом», – пояснює Дарина.

Після року старань на заняттях Дарину Гришкевич запросили працювати тренером до студії танцю. Таким чином здійснилася її дитяча мрія. «Я пройшла навчання, атестацію інструктора, брала участь у 10 всеукраїнських і міжнародних чемпіонатах, володар 6 призових місць. Здійснилася моя дитяча мрія: я – тренер! Сказати, що я була щаслива, – це нічого не сказати! Я жила цим і дуже любила свою роботу, попри те, що в середньому було 7-10 тренувань на день. Складнощі з новачками? І були, і, вважайте, не було. Всі люди різні: з різними фізіологічними особливостями, з різною метою занять, із різним темпераментом, але навчити можна кожного за умови грамотного підходу. Просто хтось схоплює швидко, а комусь потрібно трохи більше часу та уваги, мотивації, підтримки. Важливо знайти свого тренера, з яким тобі комфортно, якому довіряєш, який тебе відчуває», – згадує Дарина.

Після тренерської діяльності танцівницю запросили на роботу до Таїланду. Там вона прожила фактично півтора року. «Мені приходило багато пропозицій роботи за кордоном і завжди було цікаво спробувати себе в цьому. Вибрала контракт у Таїланді, оскільки була впевнена в чесності роботодавця і що не потраплю «в рабство». Наважувалася на цю роботу два роки і все-таки полетіла. Працювала у мережі стрип-клубів. Легкої роботи немає ніде, до всього слід звикнути: нове місце, чужа країна, колектив, правила. Суть роботи – танці на пілоні + спілкування з гостями у клубі, створення атмосфери. Працювати дуже сподобалося. По суті, займаєшся улюбленою справою та отримуєш гарні гроші. Тому після завершення 6-місячного контракту я одразу ж підписала другий», – розповідає вона.

Після півторарічного перебування в Таїланді загострилася ситуація із COVID-19 і країну закрили, відповідно, роботи не стало. Однак Дарина вирішила ще чотири місяці пожити на острові заради свого задоволення і лише потім повертатися додому. Дівчина сумує за тією роботою та країною загалом, адже всі її костюми та речі залишилися там. Також вона сумує за райською природою та сподівається, що після закінчення пандемії буде змога повернутися до Таїланду ще на кілька контрактів. Сьогодні Дарина Гришкевич працює в нічному клубі Чернігова «Pussy cat». «Виступаю з шоу-номерами, подобається. Відчуваю, що сцена – це моє», – зазначає вона. Дарина пояснила, чим відрізняється робота танцівниці на пілоні в нічному клубі та танцівниці в стрип-клубі: «По суті, різниця тільки в тому, що в стрип-клубі треба танцюючи оголюватися (топлес), а в нічному клубі з шоу-постановкою все відбувається в костюмі. Буваю чую: «Ой, на що там дивитися, якщо дівчина не роздягається». Повірте, в одязі можна станцювати в 1000 разів сексуальніше, ніж просто оголити груди».

За словами Дарини, в такій роботі є як свої плюси, так і свої мінуси. Однак, попри певний негатив, дівчина максимально кайфує від своєї роботи. «Не подобається: 1. Дивні стереотипи людей із ряду: всі танцівниці на пілоні – повії чи легкодоступні дівчата зі складною долею. 2. Швидше не бісить, а навіть веселить, коли дівчата затуляють очі своїм хлопцям під час мого танцю. 3. Люди, які стверджують, що це легка робота, і кожен так зможе. 4. Коли під час виступу підходять до сцени. Це небезпечно для глядача і дуже відволікає мене від танцю. 5. Коли торкаються пілона перед моїм виходом на сцену. Справа в тому, що для безпечного виступу пілон треба знежирити, нанести спеціальний засіб на долоні, щоб руки не ковзали і танцівник не «полетів», виконуючи трюк. Подобається: 1. Заробляю, займаючись улюбленою справою. 2.Виступи на сцені у відвертих костюмах мотивують завжди тримати себе у формі. 3. Навіть коли немає настрою, після танців почуваюся чудово. 4. Завжди приємні компліменти та захоплені погляди, увага. 5. Постійний потік натхнення», – перераховує Дарина.

Водночас аби зробити танок більш чуттєвим, необхідне натхнення. Аби його знайти та перезарядитися, Дарина їздить у гори. «Надихаюся походами в гори з наметом, багаттям, ідеальними світанками в дикій природі. Моє місце сили та душевної рівноваги. Кожен похід – як нове маленьке життя, подолання перешкод і труднощів на шляху до вершини. Перемога над собою та відмінний спосіб довести собі: «ти все можеш, якщо докладеш зусиль»», – розповідає вона.

Аби закрити тему стереотипів, то хотілося б зазначити, що робота Дарини і її танці аж ніяк не заважають особистому життю. Адже найголовніше, що стосунки побудовані на довірі та відсутності відчуття власності й необґрунтованих ревнощів. «Немає межі досконалості», – головний життєвий девіз Дарини Гришкевич. За її словами, іноді він заважає їй жити, але здебільшого мотивує. До прикладу, дівчина вміє перетворювати свої хобі на заробіток. Вона займається плетінням афрокосичок. Спершу вирішила спробувати заплести сама собі, а тепер уже півтора року займається цим професійно.

Саме цей девіз, вочевидь, допоможе Дарині втілити всі її мрії у життя. «Мрію насправді багато про що: своя студія танців, подорожі, навчитися кататися на сноуборді, стрибнути з парашутом, відвідати фестиваль Burning Man. Перетворюю мрії на мету і вірю, що все здійсниться», – додає Дарина Гришкевич.

Джерело: Чeline

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Гришкевич, танцівниця, пілон

Добавить в:
 
 


Центр Комплект