
Вступна кампанія 1984 року в Ніжинському культосвітньому училищі була в самому розпалі. Абітурієнти, переважно вчорашні сільські школярі, несміливо подавали документи до приймальної комісії і в очікуванні іспитів слухали легенди студентського фольклору про тих, кому поталанило стати студентом без екзаменів.

Знайти цей невеликий, ніби відірваний від села й схований у лісі клаптик цивілізації виявилося не так просто. Але вчасна підказка по телефону корінного жителя Великої Дочі - й наша всюдихідна редакційна «Нива» таки звернула на правильну стежку. До центру села звідси навпрошки - з кілометр.

Хобі це те, чим ми займаємося у вільний час і те, що наповнює життя сенсом. І не важливо, скільки нам років. Кожен заслуговує на відпочинок для душі, і не повинен лише виконувати сімейні обов’язки та ходити на роботу. Недарма в резюме при прийнятті на роботу є стрічка «улюблені заняття».

Життєві стежини бувають непередбачуваними. Іноді плануєш одне, а стається зовсім інше. Так не один раз траплялося і в житті колишнього лікаря-рентгенолога Миколи Нагорного. Але в свої майже 80 років він щасливий, життєрадісний, сповнений оптимізму. І має що згадати і з особистого життя, і з історії медицини Менщини.

Цього року Україна святкує свою тридцяту річницю. Багато це чи мало для країни? А для дітей, які народилася в перший рік незалежності, – ціле життя. Нове покоління українців, яке зростало і формувалося у вільній державі. Цікаво, які вони – незалежні люди? Наталія Слабеняк – одна з них. Працює речницею чернігівської поліції і вважає, що бути ровесницею Незалежності своєї країни – дуже круто.

Неймовірні квіти, ароматні фрукти та домашні улюбленці ніби оживають на картинах Тетяни Пучкіної, уродженки села Виблі Куликівської ОТГ. Міні-виставку її картин нещодавно можна було побачити у Виблях під час святкування Дня села. Жінка має тут будинок і кожного літа приїздить по натхнення, аби відпочити і намалювати нові чудові роботи.

Молодые люди, которые в наше непростое время в небольших городках и селах не плачутся, что нет работы, а создают свое дело, вызывают у меня восхищение. С ними хочется общаться, на них хочется равняться! Одна из таких — Екатерина Спивак из Талалаевки.

Антонина Алексеевна Справцева увлеклась выращиванием цветов, плодовых кустарников и всевозможных растений, когда растила своих трех сыновей. Сейчас они стали взрослыми, а любовь к природе, садоводству, разведение растений и культивирование южных плодов на севере Украины стало неотъемлемой частью ее жизни.

Хочу розповісти про життєву дорогу Валентини Іванівни Дубини, жительки села Нові Млини. Народилась Валентина Іванівна 16 листопада 1934 року в сім‘ї простих трудівників - Івана та Якилини Гурських. Крім Валентини, в сім’ї була ще старша на два роки дочка Віра.

Після 9 класу борзнянка Анна Савоськіна продовжила навчання у нашому сільськогосподарському технікумі. І вона б, напевне, стала чудовим агрономом (робота на землі для неї - найкраща), якби на 4 курсі не прослухала додатковий курс «Майстер-озеленювач».