
У лютому 2022-го Україна змінилась назавжди, змінились і жителі наших громад, побачивши війну на власні очі. У перші дні повномасштабного вторгнення російські війська поступово зайняли значну частину Чернігівщини, щоб спробувати взяти столицю. Так тривало до 3 квітня, коли ворог залишив нашу область, припинивши окупацію. Жителі Рожнівського

Плетуться-переплітаються людські дороги. Когось вони на все життя віддаляють від батьківської хати, даючи змогу лише у спогадах вертатися на рідний поріг. А когось, поводивши світами, завертають назад туди, де народився, вперше зробив дрібні кроки, почув мамине благословення і татові настанови, вилетів у вільний світ, набачився цього світу і вернув у рідну сторону.

Ще до повномасштабного вторгнення на Сосниччині започаткували обмін досвідом усередині громади: представники старостинських округів не тільки їздили подивитися на досягнення сусідів, а й запрошували колег до себе. Це були зустрічі і по роботі і для душі - зі спілкуванням, екскурсіями, пам'ятними презентами.

Андрій був справжнім чоловіком. Мав золоті руки - з технікою спілкувався на «ти». Після школи вступив в Чернігівський коледж транспорту та комп’ютерних технологій Чернігівського національного технологічного університету. Здобув рівень молодшого спеціаліста в обслуговуванні та ремонті електроустаткування автомобілів і тракторів.

У 2014 році, коли почалась війна і за день пролетіло через їхній будинок 360 снарядів і не менше їх летіло у відповідь - не витримали,покинули своє місто Попасна і приїхали до сестри у Сосницю. Великих труднощів не було, оскільки обоє вже пенсіонери, а у сестри часто гостювали, тому сприйнялось це так, ніби скоро повернуться додому. Зрештою, пробувши до осені

Не пройшло й сотні років, як світ побачив перший комп’ютер, а разом із ним з’явилися і спеціалісти, без яких сьогодні важко уявити наше життя. Програмісти, системні адміністратори, тестувальники програмного забезпечення, ті, хто обслуговує, ремонтую, настроює роботу ґаджетів сьогодні - найпоширеніші професії в світі, адже завдяки їм наші розумні електронні

Максим сам з багатодітної родини. Мав ще п’ятьох братів і сестру. 15 років тому не стало батька. Мама Ірина Станіславівна залишилась сама. Згорьована жінка, яка від гострого душевного болю через втрату сина лише зрідка підкидає кілька слів у розмову, яка крає її серце, тулить до себе крихітних онучок. Зараз більше часу вона проводить в Аліни з дівчатками,

Вісім весен тому для Тетяни Науменко з Холмів Корюківського району 8 Березня - було святом. Із квітами, усмішками і вітаннями від її найрідніших у світі чоловіків. Тоді вона була щасливою. Усе склалося: виростили з Геннадієм єдиного сина, діждалися його з армії. У 2012-му відгуляли весілля.

Ірина Шевченко - корінна жителька Заїзду. Народилась у цьому селі і вчилась у школі, де зараз викладає. Першою її вчителькою була Анастасія Дмитрівна Пиріг. «Вона вже у роках була, але залишалась ніжною, доброю, могла знайти підхід до кожного учня, - згадує. - А ще я на все життя запам’ятала, який гарний у неї був костюм. Саме завдяки їй я й вирішила

Навіть якщо не споглядати на фото, помилитись неможливо, бо таких пані у Сосниці не так й багато, а то і зовсім нема, особливо нині, коли у тренді комфорт і домінує спортивний стиль. 85-річна Світлана Степанівна Волощук (у дівоцтві Сердюк) особливого значення надавала красі зовнішній. Зі студентських років і до виходу на пенсію вона носила взуття на підборах, а