Новини

Людям про людей 

  • Фотограф зупиняє мить, яка вже не по­вториться. Стане спога­дом. Кожна світлина має настрій, зміст, естетику. Адже митець вкладає у своє творіння талант та душу. Ічнянка Вікторія Семе­нець показує гармонію оточуючого світу крізь призму свого художньо­го бачення, втіливши її у світлинах.
  • Як часто ми повторюємо, що наші Герої не вмира­ють. А насправді вони вми­рають, хоч так само хочуть жити як і інші. Вмирають, бо інакше не можуть. Війна - це хрест Героїв, який вони не­суть до останнього. Олександр Тарасенко наро­дився і виріс у Южному. За­кінчив місцеву школу, вступив до Чернігівського державного
  • Близько сорока років пише вірші ічнянець Станіслав Коваленко - творить за покликом душі. Жахливі події сьогодення підштовхнули зем­ляка до створення поезій про війну. Станіслав Миколайович пише вірші відтоді, як ще працював у райвідділі міліції. Його перша і поки що єдина збірка «Дзвін пам’яті» вийшла років де­сять тому. З нею, до речі, можна ознайомитися у
  • 15 жовтня під Первомайськом на Донеччині загинув захисник з Нехаївки Анатолій Миколайович Кравченко з позивним «Батько» і повернувся додому «на щиті» Героєм. Власними життями платять українські воїни за наше право жити у вільній Україні. Боляче втрачати, проводжати, хоронити. І тій клятій війні ні кінця ні краю.
  • «Заходь, дєточка! - відкриває двері жителька Замістя Неоніла Андріївна Амосова. - Я тобі на цілу сторінку «Прилучаночки» про своє життя розповім. Газету вашу люблю. У мене підшивки лежать - і «Прилучаночка», і «Бабушка», і «Нострадамус». Зараз поки передплатити не можу, бо збираю на ремонт дверей. Вони у мене випадають. Але, коли зможу, обов'язково випишу».
  • З перших хвилин знайомства жінка вражає щирістю і простотою. Таке вра­ження - ніби знайомі з нею. Доля її не­проста, але ні про що не шкодує, ні на кого і ні на що не жаліється, розповідь її невимушена, захоплююча. - Мені нічого так не хочеться, як чита­ти, - каже Раїса Сергіївна. З дитинства вона любить читати. Уже 8-річною ходила сама до бібліотеки за дитячими
  • Її кар’єрі і досягненням можна позаздрити, колом її спілкування - пи­шатися, а її енергійністю - просто захоплюватися. Та все, що уродженка Борзни, комунікаційниця Людмила Долгоновська має на тепер, не впало якимось подарунком з небес, не прийшло само по собі чи «по знайомству». їй не було й тридцяти років, коли на тендітні, дівочі плечі ліг тягар надзви­чайної
  • «Русскій воєнний корабль, іді на...» - із цієї фрази українського прикордон­ника з острова Зміїний два роки тому почалося геро­їчне протистояння нашого народу російській агресії. Білборди, картини, марки, футболки, чашки - чого тільки не придумали укра­їнці з цим гаслом визволь­ної боротьби! Висить од­нойменна картина (причо­му з автографом автора фрази!) І в кабінеті
  • за генералів, і за рядових у неї одна молитва. Бо всі вони — солдати, пояснює. Так само колись молилася за свого чоло­віка Федора. Він воював у Другу світову. Був тяжко поранений — у росії, під москвою. Згадує, як їздила забирати Федора з госпіталю в Новий Оскол — із найдрібнішими деталями — які сходи вели на другий поверх, який був номер палати.
  • 9 жовтня минулого року поповнив лави Небесного війська старший сержант Олександр Ковбаса з по­зивним «Смєлий». У Парафіївці його добре знали, поважали. А побра­тими, серед яких були й земляки, говорять, що він був справжнім вої­ном. Пекучий біль лишився у серцях близьких Олександра, які вірять, що їхній син, брат, дядько загинув на фронті недаремно
Сторінка: 1  ...  66 67 68 69 70  ...  900     попередня | наступна