
У першу неділю листопада своє професійне свято відзначають працівники соціальної сфери. Вони обрали для себе справою життя нелегку і гуманістичну місію постійну, багатогранну і всебічну підтримку та захист всіх, хто найбільше цього потребує. Тетяна Лук’яниця – соціальний працівник із села Бахмач. Для одинадцятьох підопічних, яких жінка обслуговує, вона стала майже рідною. Тетяна Михайлівна має добре серце і чутливу душу.

Не родись красивою, а родись щасливою. Так говорить народне повір’я. Та вона народилася і красивою, і щасливою. Адже в її життя доля частенько підкидала приємні сюрпризи. Свого чоловіка вона вважає подарунком, бо познайомилася з ним в особливий день. А ім’я її сина визначив сон. Вона щаслива жінка і успішний керівник і вважає, що кожна жінка свою красу творить сама.

Школа – це своєрідний трикутник, де взаємодіють вчитель, діти та їхні батьки. Робота вчителя – це своєрідний калейдоскоп подій, де переплітаються як радісні, так і журливі моменти. Кому, як не Анатолію та Тамарі Денисенкам, які все своє життя присвятили педагогічній ниві, знати про приємні та щемливі моменти шкільного життя? Напередодні вісімдесятип’ятиліття Анатолія Порфировича ми завітали до них у гості, щоб послухати його розповіді про життя, роботу та найприємніші моменти.

У чернігівця Валерія Здора з дитинства проявлялась любов до дерева, а зараз, ставши дорослим, він практично весь свій вільний час присвячує виготовленню виробів з кривого гілля та коренів дуба. Народився та виріс чоловік у Бурівці. Зараз живе та працює водієм міської маршрутки в Чернігові. Майстер знайшов собі місце для відпочинку від рутинної міської метушні в рідному селі, де придбав дачу та приводить її до ладу.

Настя Кордик з Івашківки створює надзвичайно красиві речі з мила та гіпсу, вишиває картини бісером і вже спробувала себе в виготовленні парфумів та кремів. Вона, як творча особистість, не зациклюється на одному виді мистецтва. Мабуть, саме про таких людей і говорять – майстриня на всі руки. Коли потрапляєш на її охайне подвір’я, перше, що кидається в очі — розмаїття квітів, які додають садибі особливої атмосфери.

Чи чули ви щось про бьордвотчинг (birdwatching)? Людям, котрі хоча б на базовому рівні знають англійську, не складно буде здогадатися, про що йдеться. Це – дуже популярне нині хобі. Полягає воно у звичайному, здавалося б, спостереженні за птахами. Та є і складнощі: пернатих потрібно знайти, вичекати, сфотографувати й правильно ідентифікувати.

15 років у Королівстві Саудівська Аравія жила і працювала гінекологом Олена Набхан. Зараз вона очолює Новгород-Сіверську центральну районну лікарню імені І. В. Буяльського. Саудівську Аравію у побуті часто плутають з Арабськими Еміратами, і там, і там жарко.

На краю маленького села Безиків Городнянського району, частіше його називають хутором, глиняна хата з євро-вікнами. Обгороджена тином. Проживає сім’я з двох чоловік: 41-річний Вадим Трофимов і його 11-річний син Радомир. Колишні кияни. Всього в Безикові зараз 14 жителів.

У Чернігові підприємець Дмитро Смоляк власноруч робить плитку, яка на чверть складається з… подрібнених поліетиленових пакетів. Я побувала на виробництві, аби показати вам, як виглядає процес. Спочатку пісок просушують на спеціальному обладнанні, що зветься екструдером. Потім просіюють. Додають подрібнений поліетилен, барвник. Перемішують суміш в бетономішалці.

Із сосницьким майстром художнього кування Віталієм Онищенком нас познайомив під час відвідин Сосницької громади її очільник Андрій Портний. Раніше ми коротко розповідали про витвори коваля – металеві скульптури ведмедя та кінокамеру Довженка, які стали популярними фотозонами в селищі.