Новини

Людям про людей 

  • Володимирівський старостат – один з найвіддаленіших в громаді. Нещодавно до нього приєднали й села колишньої Ільмівської сільради. Очолила старостат колишня депутатка районної ради й директорка Ільмівської школи, людина з активною життєвою позицією Наталія Григоренко. Про те, як відбувається становлення нового старостату, ми розпитали у неї.
  • (21 березня 2021 16:57) Від серця до серця
    Марина Олександрівна – молодий педагог з чималим досвідом. Схильність до навчання та виховання дітей у неї проявилась ще у початкових класах, коли після шкільних занять, вдома, вона «проводила уроки» вже для своїх іграшок. А вже у старших класах дівчина твердо вирішила стати вчителькою молодших класів.
  • Система громадського харчування в Семенівці розпочинає стрімко розвиватися наприкінці ХІХ століття, що було пов’язано із розвитком капіталістичних відносин. Після радянського періоду, коли з’явилися сучасні заклади громадського харчування, новий розвиток відбувся на початку ХХІ століття.
  • (21 березня 2021 16:15) Війна очима художника
    Слово війна для нас стало звичним у щоденному вжитку і вже, здається, не так страшно звучить, як у 2014 році. Та незмінним залишається біль від втрат наших захисників та мирних жителів. Кожного українця в тій чи іншій мірі зачіпає конфлікт, що триває на сході нашої країни. По ­ своєму бачить те, що відбувається на лінії зіткнення, григорівчанин Сергій Моціяка, який проходить військову службу за контрактом.
  • Прачівський будинок культури, як і інші на Борзнянщині, споруджений кілька десятиліть тому. Будівля зовні і всередині дуже нагадує Височанський будинок культури, а дірка в даху й відсутність опалення в концертній залі красномовно свідчать (точніше – кричать, але як горохом об холодні стіни): «Рятуйте, люди добрі!» Скільки ще простоїть ця прикрашена посірілими від часу колонами будівля?
  • Що вибрати на подарунок знайомим? Чим вразити найдорожчу людину в день її народження? Яким приємним сюрпризом здивувати гостей на святі? Згодьтеся, що подібні питання виникали у всіх, хто збирався йти на ювілей чи вечірку. Банальне дарування тортиків, книжок, сувенірів уже поступово відходить у минуле, так само, як піднесення конверта зі «складчиною». Хочеться чогось оригінального
  • «Прибіжить, як котичок, тихесенько, що я й не чую. І хлібця мені принесе, і маслечка. Ще й до копійки все відзвітує, – відгукується про Володимира Шешеню з Махнівки сусідська бабуся. – До всіх немічних поспішає, і газети по вулиці рознесе, й за світло заплатить». І як підтвердження цих слів уже й Володя тут як тут: «Що вам, Стратонівно, принести?».
  • – Чи не доводиться він, бува, родичем Олександру Ферапонтовичу? – мимоволі виникає запитання, коли десь зустрічаєш згадку про однофамільців нашого славного земляка, художника Олександра Саєнка. Приміром, у Борзні довелося поспілкуватися з кількома носіями цього славного прізвища, але вони не могли ні підтвердити, ні спростувати родинні зв’язки з іменем митця.
  • Анатолій Павелко з Прохорів особливого представлення не потребує. Його знають як одного з перших підприємців Борзнянського району (на свій «хліб» Анатолій Володимирович перейшов ще в 1996 році), кваліфікованого інженерамеханіка (майже щодня до нього звертаються за товаром і порадами) та чесну, цілеспрямовану людину з активною життєвою позицією (уже вп’яте жителі села довіряють чоловікові представляти інтереси у сільській раді).
  • (20 березня 2021 18:02) Дідок молився на стіну…
    Майже сенсаційна знахідка в Нових Млинах ще раз змушує нас пам’ятати уроки історії. Лікарняна палата на троє ліжок потопала в тиші. Її, настояну на білих простирадлах і таких же білих стінах, порушував хіба що легенький шепіт-шелест стареньких вуст: самотній пацієнт палати дідусь Павло ледве чутно молився на білу стіну. Вечоріло, і молода медсестра зайшла до хворого виконати прописані лікарем останні цього дня маніпуляції і несподівано для себе знову зачинила двері.
Сторінка: 1  ...  203 204 205 206 207  ...  917     попередня | наступна