• Брухт ДальнобойСервис


Майстер золоті руки

Володимира Олександровича Прийомщикова з с. В.Устя знають, як майстра золоті руки і односельці, і мешканці сіл із сусідніх районів та навіть жителі міст.

Володимир Олександрович не корінний житель Великого Устя, він народився у м. Комунар Луганської області, потім разом з батьками переїхав до Російської федерації. Восьмирічну освіту Володимир отримав у місті Уварово Тамбовської області, але життєві обставини склалися таким чином, що у 1984 році він приїхав у В.Устя до матері та меншого брата Олексія, які тоді вже тут мешкали.

У 1986 році він отримав посвідчення слюсаря-механоскладальних робіт, а через деякий час закінчив автошколу Бахмацької ДОСААФ. Права водія, які він тут отримав, як ніколи знадобилися йому під час служби в армії. Демобілізувався Володимир, маючи ще одну професію – автогрейдериста. Повернувшись у село, один рік працював у місцевому колгоспі «Авангард», потім навчався у Сосницькому СПТУ-31, де після закінчення навчання отримав посвідчення тракториста другого класу. І знову трудові будні у сусідньому с. Долинське, у В.Усті та в колгоспі «Червоні Лави», возив, як у ті часи й багато інших, картоплю на продаж, працював по найму. А з 2000 року був сантехніком у місті Краснодон Луганської області. Після чотирьохрічної відсутності знову повернувся у село і в його біографії сталися суттєві зміни: у Володимира з’явилася друга половинка – Надія, що символічно.



Так, з надією на краще, й розпочалося сімейне життя Володимира Олександровича та Надії Вікторівни. Перші роки вони прожили у громадянському шлюбі, а в 2009 році його було зареєстровано офіційно. З того часу вони жили, так би мовити, зі свого господарства. Щоправда, Володимир деякий час працював вахтовим методом у Києві. Спочатку, було, купили собі помічника-коника, обробляли і свою землю, й разом з дружиною допомагали односельцям. Так і живуть. Свого часу тримали по 2-3 корови, до десяти голів свиней, обробляли 60 соток землі, де вирощували картоплю, зернові, буряки. Господар на все здатен: підвести воду, облицювати кахлем, йому до вподоби зварювальні роботи, у господарстві є своя невелика кузня й всі необхідні для всілякої роботи інструменти. Дружина за помічника.
Життя, як мовиться, не стоїть на місці. Коника вже продали у добрі руки, де він виконує звичну для нього роботу, а натомість господар придбав два старі й добиті автомобілі «Москвич», задній міст, коробку передач та інше й своїми руками з цього металобрухту змайстрував нового помічника-тракторця, а до нього все необхідне навісне обладнання й тепер всі сільськогосподарські роботи механізовані. На виготовлення-складання цієї чудо-техніки вистачило одного року.

Оскільки сім’я живе біля автотраси, то інколи Володимиру Олександровичу доводиться допомагати і водіям-далекобійникам, й власникам іншого транспорту, його знають в Ніжині, на Борзнянщині, власне, по всій Україні, як майстра, який збудує будинок, починаючи з фундаменту, складе піч чи грубу, вимурує погріб. Їхнє з дружиною сільське помешкання обладнане всім необхідним.

До гостинних господарів частенько навідуються чисельні друзі, яким тут завжди раді. Живуть вони чесно, скромно і згідно законів, як вчили їх батьки та люди старшого покоління.
Володимир Прийомщиков – сучасний українець, який любить свою державу й готовий її захищати.

– В житті, як і повинно бути, потрібно все починати з себе, допомагати людям і вони віддячать сторицею, – говорить герой нашої розповіді.

Віктор Шевченко, газета «Вісті Сосниччини», №54/10077, від 26.12.2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Устя, майстер, Прийомщиков, Сосниччина

Добавить в: