
Уже досить довгий час на сході країни йде війна. Неоголошена, специфічна, яку ми й досі називаємо АТО. На її фронтах проявили мужність і патріотизм багато бійців Чернігівщини. І Українська армія продовжує поповнювати свої лави професійними військовими з нашого регіону.

Плоди праці цієї талановитої жінки ви точно бачили: на сцені чи місцевій виставці, а можливо, і у вас вдома є річ, зроблена її руками. Так чи інакше вважаємо своїм обов’язком познайомити наших читачів з людиною, котра творить красу серцем й охоче ділиться своїми вміннями з дітьми.

У військових за фахом не стоїть питання: їхати на війну чи ні. Відповідь завжди очевидна — їхати. Полковник запасу, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Сергій Мурований обрав собі за професію захищати суверенітет, незалежність, територіальну цілісність, свободу і мир в Україні.

Анастасія Максимівна Васюк ще в дитинстві вирішила, що її покликання – вчителювати. І не помилилася: на освітянській ниві жінка пропрацювала понад 40 років, жодного разу не пошкодувавши про свій вибір.

Чотири роки як з Пирятина Полтавської області у Данівку на Козелеччину разом з двома доньками Веронікою та Яною переїхала 50-річна Наталія Щур. Місто на село змінила через чоловіка. Познайомились по інтернету.
Менее, чем через месяц игровой портфель поставщика программного обеспечения для виртуальных игорных клубов Riobet пополнится новым видеослотом. В ноябре должен состоятся релиз их долгожданного игрового автомата – Вил оф Вондерс.

В селе Южное Ичнянского района проживает 83-летняя Сталина Клименко. В годы фашистской оккупации ей пришлось пере жить немало испытаний — обстрелы, эвакуацию, голод. Чтобы выжить, ей пришлось изменить даже собственное имя.

Крім того, що любить займатися городництвом, жінка ще й відповідну освіту має. Тому й урожаї стабільні та приголомшливі. Як їй це вдається, хто допомагає та які має секрети агротехніки, розповіла Сусідам.City Тетяна Олещенко з Покровського.

Подружжя Плоских багато років збирає лікарські трави. Два роки тому чоловік і дружина почали самотужки досліджувати ще й свій родовід. Люди, які добре знають чи не кожну травинку Полісся, загорілися бажанням дізнатися якомога більше і про всіх своїх родичів.

Серед численних вуликів відомого пасічника, почесного бджоляра України Петра Балаша з Ніжина один вибивається з ряду, бо майже двометровий. Ні, це не бджолиний пентхаус, а лікувальний вулик для людей. Така собі міні-клініка з облаштованою лежанкою та бджолами-лікарями.