
Яскрава, незалежна, харизматична і «з перчинкою». Саме так можна охарактеризувати чернігівку Катерину Литвин. Попри непорозуміння з оточенням, вона змогла перетворити свої «недоліки» на переваги, прийняти себе та своє тіло і навіть знятися в білизні.

Шпильки, гребінці, прикраси у вигляді гілочки — аксесуарні тренди останніх років. У Городні такі прикраси виготовляє Катя Ніколаєнко (Гречка). Дівчина за першою освітою — освітою перукаря-модельєра та візажиста й другою освітою вчителя трудового навчання та інформатики завжди любила створювати прекрасне своїми руками.

Блукаючи в просторах інтернету, натрапила на оголошення продажу кизилу та глоду. Начитавшись, що це дуже корисні ягоди, вирушили з чоловіком за покупкою. Потрапивши на подвір’я Олександра Тітова, пройти повз таку кількість різних рослин та дерев просто так не вдалось. Затримались ми тут надовго.

Чуєте радісний галас в коридорах Центру дитячої та юнацької творчості? Це діти навчаються. Іноді голосно, часто бурхливо, у цілковитій тиші або з емоційним обговоренням – але завжди небайдуже, з широко відкритими очима та серцями. Саме така атмосфера завжди панує в класі Ганни Гармаш.

Сергій Шалуха – учитель фізичної культури та «Захисту України» у Хоробицькому ліцеї. Вчителювати він розпочав одразу після закінчення Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка у 2009 році. До 2015 – він у війську не служив й навіть не мав уявлення про службу.

З вересня в Хоробицькій амбулаторії працює сімейний лікар Дмитро Пушнін. Щоправда, поки що він приймає пацієнтів у ФАПі, тому що в амбулаторії ніяк не завершаться ремонтні роботи. Родом Дмитро Сергійович з Києва. Тут він закінчив Національний медичний університет імені О.О.Богомольця по спеціальності лікар швидкої допомоги.

Цьогоріч виповнилося 50 років, як Валерій Петрович Тищенко працює учителем фізкультури. І він є відданим своїй справі від кінчика пальця до останньої волосини на голові. В нього своє бачення на те, яким повинен бути учитель спорту, і цих принципів додержується.

Тенденція останніх років така, що з початком інтернетизації суспільства все більше людей, вимушено чи просто за бажанням, надають перевагу спілкуванню онлайн. Почасти, коли ти сам живеш у малолюдному закутку чи рідні-друзі розлетілися по різних куточках світу, чи просто за станом здоров’я не маєш можливості навіть вийти з власної квартири...

Цими соковитими дарами літа охоче ділиться з усіма Марія Толочко з села Шевченка. Жінці активності не позичати. Скільки себе пам’ятає - стільки й трудиться, як бджілка, дбає, щоб було і собі, й дітям і навіть друзям. До нашої «районки» часто дописує ще з молодості.

На початку червня поточного року у Малій Дівиці сталася непересічна подія - про населений пункт та його людей зняли і показали кіно. Стрічка документально-історична, знята на замовлення та за гроші київського бізнесмена, сина уродженця Малої Дівиці Вадима Причини Ігоря. Фільм назвали «Тиха правда Малої Дівиці».