
В Однольковому людей на пальцях можна перерахувати: вісім чоловік залишилося. На центральній вулиці цього малесенького села Щурівського старостату - кілька хат і музей. Ніна Пархомчук родом з Однолькового. У Києві прожили 40 років. Чоловік працював водієм, вона - фельдшером-лаборантом.

«Стільки мені назначено од Бога», - каже найстарша жителька Заудайки Марія Івченко про свої сто років. 21 жовтня вона відзначає свій столітній ювілей. Дивлячись на цю милу й маленьку жінку, важко повірити, що вона пережила голод, Другу світову війну і за своїми тендітними плечима має сотню прожитих літ.

Святково прикрашена сцена будинку культури... Притемнена зала... Мерехтіння софітів. Музичні акорди сповіщають про початок дійства...«Добрий вечір, Варвинщино! Вас вітають озерянські «Чарівниці»! - лине в зал.

Іра настільки захоплена своїм новим європейським життям, що радісно розповідає і про враження, і про ті кроки, які довелося пройти, щоб таки навчатися в омріяному універститеті. - Та я в Сосницькій гімназії іноземну мову не вчила, можна сказати, - каже Іра.

Таких у відділенні соціальної допомоги територіальногоцентру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради – 43. Це переважно жінки – прості, роботящі, терплячі, розуміючі і милосердні.

Це прізвище у нас на Варвинщині – вже бренд міцного господарника, як і його дітище – сільгосптовариство «Прогрес», що з часів реформування колишніх колгоспів обробляє землі Гнідинців, Остапівки та інших сіл. Це наші місцеві символи сучасного, витривалого і розвинутого села...

Декілька місяців ми співпрацювали з відомим видавцем у Ніжині й не тільки Миколою Михайловичем Лисенком. Видавництво готувало до друку мою історичну книгу «Ніжинські земські лікарі та їхні нащадки. До 155-річчя Ніжинської земської лікарні», яку профінансувала Ніжинська міська рада...

Частину скопує восени, а решту весною, боїться, що весною не встигне все скопати та посадити. Каже, скопана осінню земля ще краще підходить для садіння. Мотрона Кузьмівна давно перевірила, що часник і цибулю на зиму треба садити у раніше скопану землю.

Цієї золотої осінньої пори, коли все навкруги готується до зимового сну і радує нас останніми теплими днями, сонячними промінчиками, подружжя Витрикуш відзначає 23 жовтня 2021 року золоте весілля — це важлива і значуща подія в житті Анатолія Григоровича та Євдокії Федорівни.

Професія годинникаря давня й існує вже значно більше тисячоліття. Перші механічні годинники з’явились у Китаї на початку 8 століття нової ери, відповідно з їхньою появою, з’явились і майстри, які їх будували, налагоджували, а згодом і ремонтували.