
Людям на нашій землі випала особлива місія народитись українцем. І ми благословенні бути ними у повному розумінні цього слова від кінчика пальця до останньої волосини. Ця війна не зламала сили народу, не змусила стати на коліна - навпаки. Кожен відчув або ти патріот і захищаєш рідну землю, або перестаєш існувати. Боротьба триває. Мужні чоловіки

2 червня жителі с. Лузіки (частина с. Авдіївка) почули сигнали автомобілів і вийшли на вулиці.
- Що це? Що це? - запитували один у одного.» Хтось, знизуючи плечима, припускав, що це везуть солдатів через село, інші думали, що міняйли, але не сезон. Та врешті побачили весільні машини і щиро пораділи молодятам - нарешті, за багато років в селі весілля!

Історія багатодітної родини з Семенівки - це гіркий приклад всього пережитого нашими людьми у ці буремні часи. Цього разу розповідь піде про родину Катерини та Михайла Папченків. У 2017 році у них народилася трійня - Давид, Кирило та Макар, ще є старшенький - Богданчик. Двоє діток у родині - особливі, тому їм потрібна

Володимир Петрович Амелін восени цього року святкуватиме 88 років. Ще з дитинства чоловік вів здоровий спосіб життя, займався спортом, багато працював. Можливо, тому у такий поважний вік він і має прекрасну пам’ять - на одному диханні читає поеми та вірші відомих класиків, знає незліченну кількість пісень, які, до

На Сновщині медична система представлена двома закладами - КНП «Сновська центральна районна лікарня» (генеральний директор Ірина Якубовська) та КНП «Сновський центр первинної медичної допомоги» (генеральний директор Олена Шарпан). Важко переоцінити роботу обох ланок медицини, адже працівники

Судинний хірург із Чернігова Роман Бондаренко рятував життя та кінцівки пораненим, коли місто взяли у кільце російські окупанти. Його історію оприлюднив у Facebook спільний проєкт Міністерства охорони здоров'я за підтримки ВООЗ та ЄС "Дякуємо серцем".

Знайомтеся, це - Білан, улюбленець родини нашої колеги — старшого кореспондента «Вістей Борзнянщини» Марини Гриненко. Усі, хто його бачив, називають Білана не інакше як «патріотичний кіт», адже його очі повторюють кольори українського прапора — синій і жовтий.

Родина Гончарових із Харкова два місяці терпіла бомбардування міста з надією, що завтра - останній день цього жаху. Ховалися у сховища, спали одягненими, шукали під обстрілами продукти та воду. А коли в парк їхнього двору прилетіла ракета, внаслідок чого загинули

Житель Спаського 24-річний Владислав Іващенко має дружні стоунки із багатьма хлопцями, які зараз працюють у ЗСУ на Перемогу. Тож хлопець намагається бути вірним другом і помічником для них, збираючи на потреби бійців чималі суми коштів.

Сьогодні, коли Чернігівщина і Ніжин, зокрема, поступово оговтуються від наслідків повномасштабного вторгнення російських загарбників і повертаються до звичного життя, ми можемо і повинні розповісти про тих, хто включився у спільну справу, надаючи допомогу іншим. Насамперед, це чимала волонтерська гвардія, фермери, пересічні ніжинці.