• Брухт Минус 40
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Володимир Алексєєв: «Зацікавити і мотивувати учня - вчительський ключ до успіху у навчанні»

Радио

Володимир Алексєєв: «Зацікавити і мотивувати учня - вчительський ключ до успіху у навчанні»

 

Творчість складається з однієї порції чорнила і трьох порцій поту.
Бауржан Тойшибеков


Кожен колектив для ефективного функціонування потребує лідера: інтелектуально обдаровану, творчу і цілеспрямовану особистість, генератора нових ідей; саме того, хто завжди тримає руку на «пульсі» часу, готового навчатися і втілювати інновації в життя. Тож лише такий керівник поведе за собою колектив. Сьогодні я познайомлю вас із молодим і творчим керівником Гнідинцівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Володимиром Євгенійовичем Алєксєєвим.



Колектив школи приязно прийняв молодого колегу. На світлині він з досвідченими педагогами Л. Дейкун Л.Кулик

- Доброго дня, пане директоре! Ви - людина не місцева і ми мало що знаємо про Вас, а тому розкажіть про себе. Звідки Ви?

- Народився 1990 року на Черкащині, у невеликому містечку Ватутіне. Родина моя велика - п’ятеро дітей. Мама займалась домашнім господарством, батько працював зварювальником та майстром із різьби по металу. В шкільні роки я закінчив музичну школу (клас фортепіано). Після завершення середньої школи продовжив навчання в Корсунь-Шевченківському педагогічному училищі імені Тараса Шевченка за фахом: «Початкова освіта». Потім вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного університету, отримав диплом магістра. По закінченню вузу сім років працював учителем початкових класів Ватутінської загальноосвітньої школи.

- Хто вплинув на Вашу професійну орієнтацію?

- Свого часу мама вступала до педагогічного училища, але не завершила навчання, бо вийшла заміж та займалась вихованням дітей. Я вирішив довести справу до кінця.

- Володимире Євгенійовичу, Ви з багатодітної родини, як часто бачитесь з батьками, братами та сестрами?

- Ми живемо в різних містах України, проте тримаємо зв'язок телефоном і онлайн. Раз на рік, під час відпустки, приїжджаємо до рідної домівки і спільно проводимо час.

- Який Ваш найяскравіший спогад студентських років?

- В училище я вступив на платну форму, але був активним у громадському житті: грав на музичних інструментах, займався баскетболом, відвідував секцію народних та бальних танців, а тому був помічений керівництвом навчального закладу і переведений на держзамовлення.

Згодом мені повернули витрачені кошти, проте батькам (хитро посміхається, - прим. автора) цей факт не відомий...




- Пане Володимире, розкажіть лаконічно про інші цікавинки Вашої біографії.

- Я служив на флоті. Хобі - вишивання бісером, мав невеликий бізнес - магазин.

Маю двох донечок-красунь. 2019-го увійшов у п’ятірку найкращих татусів України. Автор трьох книг для вчителів початкових класів, серії квестів в умовах карантину та вебінарів з підвищення кваліфікації вчителів. З мотиваційними виступами об’їздив багато міст України. Працював волонтером з дітьми, хворими на СНІД. Маю звичку багато читати.

- Ваш улюблений письменник?

- Жюль Верн, пригодницькі романи.

- Ви кілька років працювали редактором Всеукраїнського журналу «Початкова освіта» та журналістом компанії «Всеосвіта». Чому ж залишили улюблену справу та переїхали з Києва в наше невелике містечко?

- По-перше, через екологію: у нас із дружиною народилась донечка; а в мегаполісі - забруднена екологія і новонародженій дитині селище підійде краще.

По-друге, через фінансові проблеми, адже квартири в Києві недешеві, а у Варві є власне житло.

По-третє, через погіршення стану мого здоров’я - в результаті чергового журналістського розслідування. Тож, із огляду на ці фактори, ми й вирішили переїхати до Варви.

- Ви прийшли на посаду директора в результаті конкурсу. Як склалися відносини з попередньою очільницею закладу - Аліною Миколаївною Горобчук?

- Працюємо в одному колективі. У нас нормальні ділові відносини і ми знаходимо спільну мову.

- Які плани на майбутнє стосовно Вашого освітнього закладу?

- Хочу вивести школу на вищий рівень. Планую завершити роботу над визнанням будівлі школи - земської, за проектом О.Сластіона, історичною пам’яткою. Хочу провести освітлення по периметру школи; центральну алею засадити ялівцем, встановити таблички під насадженнями, завершити проект «Зелений клас». На подвір’ї школи мрію встановити стилізований колодязь та планую провести комп’ютерний турнір із WarCraft ІІ серед школярів громади, бо на шкільному рівні ми вже провели.

Плануємо завершити облаштування спортивної зали в будівлі будинку культури за активної підтримки місцевого мецената Миколи Івановича Бойка.

- Як Вам живеться на Варвинщині в порівнянні з великим містом?

- Важкувато.

Я - людина міська, ніколи не жив у селі, адже специфікою малого містечка є те, що завжди потрібно думати: кому і що говорити, а коли потрібно й помовчати. Адже банальні речі інколи можуть бути інтерпретовані в діаметрально протилежному значенні. Я - людина відкрита і вважав, що більшість людей є такими ж. Мешкаючи тут, на Варвинщині, я став спостережливішим та більш обачнішим у своїх висловлюваннях.

- Володимире Євгенійовичу, знаю, що Ви вдруге одружені. Розкажіть про це.

- З першою дружиною познайомились під час навчання в університеті, маю старшу доньку -школярку Поліну. Розлучення пройшло болісно. З донькою підтримую відносини. Зараз перебуваю в другому шлюбі. Дружину звати Діана.

- За яких обставин відбулось знайомство?

- Під час роботи редактором часопису «Початкова освіта» виникла гостра потреба в додаткових коштах, а я, до слова, не цураюсь жодної роботи, тому й пішов на підробіток - офіціантом у ресторан. Там і зустрів свою майбутню дружину - красуню Діану: відкриту, щиру дівчину. Вона теж, за збігом обставин, прийшла влаштовуватись на роботу. Коли я вперше її побачив, відразу зрозумів: це - моя доля. Ми одружились, маємо однорічну донечку Ніколь.

- Ваші побажання педагогам громади.

- Здоров’я, творчого натхнення, вчасно освоювати новітні освітні та інформаційні технології, а ще бажаю стати більш вільними та відкритішими.





У Гнідинцях вирує шкільне житття. Тут проводять цікаві заходи, за підтримки місцевих меценатів відроджують юнацький спорт

- Володимире Євгенійовичу, дякую за розмову. Щиро бажаю Вам рухатись лише вперед. Нехай усі плани обов’язково здійсняться. Нехай життя для Вас завжди буде переповнене наснагою, творчістю та здоров’ям, а педагогічна майстерність стає з кожним роком більш витонченою.

Бажаю завжди відчувати тепло учнівських сердець і силу батьківської вдячності та поваги!


Марина Саверська, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників відділу освіти Варвинської селищної ради

Районна газета «Слово Варвинщини» №51 (11047) від 23 грудня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Алєксєєв, вчитель

Добавить в:
 
 


Центр Комплект