
29-річна Ірина Скриль з Киріївки каже, що сусіди вже звикли до їхніх “крикунів” - саме так ніжно називає вона свою екзотичну дуже емоційну домашню птицю через їхню рису кричати від появи чужої людини.

Щиро кажучи, в те, що росія посміє напасти на нас війною, вірило небагато. Путін хоч і дратував світ останні вісім років, однак всі агрументи зводилися до одного: про яку війну може йти мова у цивілізованому ХХІ столітті, коли більшість політичних й економічних непорозумінь вирішуються за столом переговорів. У гіршому випадку думалося: ну, відчикрижив з мапи України болючий шмат території й на цьому, може, заспокоїться.

Аби наші армійці ситими були, смачно обідаючи в окопі чи бліндажі, згадували домівку, коропські жінки Оксана Тептюк і Тетяна Назарчук зранку й до пізнього вечора печуть, сушать, консервують. Їхню надзвичайну ініціативу підтримало немало людей: хтось - продуктами, хтось - коштами, а дехто - вдягнув фартух і став до плити.

Валентина Стельмах виробляє ляльки-мотанки. Жінка має золоті руки і вважає, що своє вміння шити отримала у спадок від батька. Народилась у 1961 році в селі Лави у багатодітній родині. Вона наймолодша серед семи дітей. Життя не балувало. Валентина Петрівна каже, що до війни жила, як у казці «12 місяців» в порівнянні з радянськими часами.

Куниця Алла Дмитрівна - народилася 20 липня 1972 р. в сім’ї робітників Дмитра Яковича та Тетяни Сидорівни на землі знаменитого українського режисера та кінематографіста О.П.Довженка в смт Сосниця. Ще в дошкільні роки маленька кучерява дівчинка любила гостювати у бабусі у Рудні, де бігала щоранку босоніж до криниці з джерельною водою милуватися

Коли Василь Ярохно ще був дитиною й жили вони в Тростянці, то пам’ятає, як батько садив біля хати яблуні. Там росли пепенка, антонівка, семеренко, путівка… І, мабуть, хлопцю ще тоді хотілося мати власний вирощений сад. Його мрія втілилася лише через кілька десятиліть, уже у Борзні, коли чоловік почав облаштовувати своє сімейне гніздечко з дружиною і двома донечками.

Він захищав Маріуполь - місто, в якому жив. Він боронив Азовсталь. З 16 березня зв’язку з ним нема. Пізніше батьки побачили в інтернеті, що їх сина нагороджено орденом за мужність ||| ступеню посмертно. Та вони вірять, що їхній син живий і ніщо не змусить їх повірити у смерть В’ячеслава, доки вони не побачать його тіло. Нещодавно в батьків взяли аналіз днк, та надія не згасає, що їх Славка живий.

Щороку 16 липня в Україні відзначають День бухгалтера. Перші і, напевно, найголовніші асоціації, які виникають про бухгалтерію, - це гроші, скрупульозні рахунки, обліки та звіти. На перший погляд, здається, що це той фах, де раз навчився і пізніше лише використовуєш свої знання. Але чи так це?

Одинадцятирічний хлопчик із українського Маріуполя потрапив у полон до окупантів і був вивезений до Донецька. Там йому лікували поранення, яке самі окупанти і завдали. А в цей час по цей бік кордону його бабуся із Дружби шукала виходи, як забрати онука.

Ольга Коваленко, дівоче прізвище Фененко, з Карильського у часи активних бойових дій на Чернігівщині рятувала воїнів і цивільних. Вона - фельдшерка. На війні - з перших днів повномасштабного вторгнення.