
Як відомо, у перші дні повно- масштабної війни РФ проти України, одним з перших стратегічних і наднебезпечних об'єктів, який окупував агресор, була Чорнобильська атомна станція. Світ завмер від того, чи не стане вона, як і Запорізька АЕС, сумнозвісною "ядерною кнопкою" всім нам - людству

4-20 лютого цього року в Китаї відбулася XXIV зимова Олімпіада. Серед сотень світових спортсменів-учасників "білої" Олімпіади була й наша варвинчанка - нині відома біатлоністка, котра виступає за Молдову, Алла Гиленко.

Назавжди в пам’яті нашого народу лишиться той жахливий день, 24 лютого, коли відбулось повномасштабне вторгнення рф в Україну, розпочалась страшна і кривава війна! Ранок цього дня всі ми пам'ятаємо по хвилинах. Ранок, в якому життя українців змінилось на "до" та "після". "Після" ще і попереду, але ми впевнені, що

Нині важко уявити наше життя без медицини. Будь-яка людина, незалежно від віку прагне бути здоровою та прожити активне життя. І немає в світі більш відповідальнішої професії ніж медик, адже саме їм ми довіряємо найцінніше - життя і здоров’я. І не важливо, де проживають люди- у селі чи в місті, всі вони мають право на

Необхідність створення національного спротиву виникла через пряму загрозу російської армії нашій громаді. Тоді, як 26 лютого в Ічню поткнулися перші ворожі сили. Але не доїхали й до «Райавтодору», бо перед танками стали близько сотні мирних місцевих жителів, котрі стояли впритул до техніки, щоб не дати їй проїхати далі

Іван Шмалун - мамина опора і надія. Саме так завжди казала йому мама Валентина Петрівна. Народився він у 1993 році у Сосниці. Іван став одним із перших жителів нової вулиці Каштанової, яка з’явилась на карті Сосниці. В родині Валентини та Олександра Шмалунів вже підростала донька Світлана, та мама ще далеко до заміжжя

Небезпека та страх за майбутнє своїх дітей змушують тисячі українських сімей тікати від війни за кордон. За статистикою понад 3,3 мільйона наших співвітчизників залишили домівки у пошуках безпеки, захисту та допомоги. Серед них і ніжинці... Журналісти газети "Вісті" започаткували рубрику «Змушені тікати від війни». В ній життєві історії ніжинців.

Напевне, кожен бачив у міській чи сільських бібліотеках багатотомне видання «Реабілітовані історією. Чернігівська область». Ця науково-дослідницька праця, що базується виключно на судових документах, емоційного навантаження не могла нести апріорі. А як же хотілося дізнатися більше, ніж «сухі» рядки вироків,

Андрій Мельник із Поліського знав справжню ціну життя, бо ж не раз дивився смерті у вічі. Вижив там, де не всім судилося вижити, - у пекельних боях за Донецький аеропорт. Кіборг, хрещений вогнем і мечем, ходив бойовими дорогами гарячого Сходу і тоді, коли підписав контракт про військову службу. Цьогорічний лютий знову покликав 37-річного десантника взяти до рук зброю.

Аж три тижні чекали рідні дзвінка від свого воїна - Олега Дожука із Шабалинова. Чекали і вірили, що він живий, що ось-ось дасть про себе знати, але... Страшне горе, на жаль, не оминуло молоду родину: 26 лютого 35-річний шабалинівець загинув поблизу Чернігова, загинув, захищаючи від рашистської орди своїх двох діточок, дружину, кожного з нас, свою Україну.