Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Волонтер та благодійник Олександр Сова: «Якщо в країні йде війна, бути осто­ронь не вийде ніколи»
Рекламодателям

Радио
Радио

Волонтер та благодійник Олександр Сова: «Якщо в країні йде війна, бути осто­ронь не вийде ніколи»

 

Поки росія воює проти України, Україна воює за весь світ. І в цій війні разом з військовими є окремий надважливий фронт - волонтерський. Наразі во­лонтерська діяльність зосе­реджена на двох напрямках: допомога армії та підтримка громадян, які постраждали через військові дії', біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відверто про волонтерство, мотивацію до нього та діяль­ність Благодійної організації «Благодійний Фонд «Фундація народу України» у розмові з очільником Фонду Олександ­ром Совою.



На фото Олександр Сова поряд з українським захисником


— Олександре Володимировичу, ще не так давно добрі й безкорисливі справи у нас сприймалися за дивину. Столичні Майдани і затим початок військових дій на Сході країни стали для нас тією кризовою ситуацією, коли волонтерство, так би мовити, «прокинулося» й сьогодні працює особливо потужно. Люди збирають та відправляють на фронт гуманітар­ні вантажі з продовольством, ліка­ми та речами першої необхідності, збираються коштами на військове спорядження й тактичну амуніцію, словом, допомагають одне одному в будь-який доступний їм спосіб. Ваша волонтерська діяльність базується здебільшого на роботі благодійного фонду. Чому саме так?

— Якщо в країні йде війна, бути осто­ронь не вийде ніколи. На сьогоднішній день дуже багато небайдужих людей об’єдналися задля допомоги нашим військовим, і наша Носівщина тому не виняток. Ми дуже тісно співпрацюємо й з нашими місцевими волонтерськими організаціями, волонтерами і благодій­никами, котрі з перших днів широкомасштабного вторгнення активно включили­ся в цю роботу. Власне, з неї починали й самі, вступивши до лав ГО «Захисник».

З перших днів ситуація була напруже­ною. Через часткову окупацію території Чернігівщини й Київщини у місті могла наступити гуманітарна криза. Населен­ня потерпало через відсутність стра­тегічних продуктів харчування, засобів гігієни, пального, а головне, ліків. Але все одно, ризикуючи здоров’ям та навіть життям, люди якось намагалися прорва­тися у бік столиці, де з цим було трохи легше. Кілька разів за пальним для на­ших бійців вирушали й ми. А наприкінці березня до нас звернулася територіаль­ний менеджер «Соціальної аптеки» Іри­на Набок з проханням привезти зі сто­личного складу партію ліків.

За першою поїздкою була наступна, потім ще. Таким чином, можна сказати, що не ми обра­ли волонтерство, а воно саме обрало нас: співпрацюючи з фармацевтами ГО «Захисник» було налагоджено поставки ліків та медичних засобів для мешкан­ців Носівської громади.

На жаль, після звільнення нашої території від рашистів, активна фаза війни не завершилася, а тільки змістилася в інші регіони, де про­довжувалися кровопролитні бої.

У травні на нас вийшли наші земляки-побратими з 58-ї бригади, яким після важких боїв на сході потрібні були генератори, радіо­станції, біноклі, газові балони, саперні лопатки та інші необхідні для облашту­вання армійського побуту речі. Ми ого­лосили збір коштів і через деякий час за­вдяки небайдужим людям все необхідне було відправлене за призначенням.

Раз­ом з тим зіткнулися з іншою проблемою: нам раді допомагати не тільки прості, звичайні люди, а й професійні волонтер­ські організації, громадські організації та благодійні фонди, у тому числі й зарубіж­ні, надаючи гуманітарну, матеріальну та фінансову допомогу, але співпрацювати з нами вони можуть тільки офіційно. Так з’явилася Благодійна Організація «Бла­годійний Фонд «Фундація народу Украї­ни», засновниками якої разом зі мною стали Сергій Колесніченко, Олег Кузов, Роман Бровко, Дмитро Артеменко, Ігор Єрко та Юрій Куциба...


— Комунікувати з потенційними благодійниками стало легше?
— Думаю, що так. Офіційний статус дає можливість для офіційних звернень, розширює коридори спілкування, на­лагоджує комунікації, можливо, певною мірою сприяє поглибленню довіри до волонтерів — люди розуміють, що вони допомагають не комусь загальному, а конкретним людям і їхня допомога точно піде за призначенням. Наведу такий при­клад: наші земляки, військовослужбовці першої танкової бригади під час своєї короткострокової відпустки за власні
кошти для потреб свого підрозділу ку­пили автомобіль «Мерседес». А до нас звернулися за допомогою в придбанні пального, аби в короткий строк допра­вити це авто на бойові позиції. Завдяки спільним зусиллям Фонду, небайдужості керівників ТОВ «Носівка-Агро» й «Маяк», за що ми їм дуже вдячні, сто тридцять літрів пального було передано й від­правлено з хлопцями на передову. Іще приклад: після нашого офіційного звер­нення до офісів мереж «Соціальна апте­ка» та «Аптека доброго дня» нам пішли назустріч і допомогли сформувати за­мовлення на ліки першої необхідності та медпрепарати на прохання наших воїнів з сіверського напрямку.
Зверталися ми й до керівництва носівського «Формстилю» з проханням про пошиття військово­го однострою для наших бійців. Дякує­мо, що відгукнулися.

Нещодавно до нас звернувся керів­ник волонтерської організації «Волон­терська північ» Ігор Бояр. У них вже є досвід роботи з багатьма, у тому числі зарубіжними благодійними фондами щодо надання допомоги мешканцям постраждалих територій, але бракує лю­дей, які б вивчали поточну ситуацію та могли організувати доставку й адресну видачу гуманітарної допомоги на місцях. Тож запросивши нас до співпраці, він запропонував Фонду розвиватися ще й у напрямку надання адресної допомоги постраждалим від військових дій та під­тримка внутрішньо переміщених осіб. Нещодавно з такою гуманітарною місією ми побували в Заворичах, мешканці яких ще й досі не повністю оговталися від перебування в них рашистів.







На знімках - волонтерські будні Благодійної Організації «Бла­годійний Фонд «Фундація народу Ккраїни»


П’ятдесят родин заворичан отримали від нас про­дуктові набори, одяг, взуття, пледи, по­кривала, речі особистої гігієни тощо. Приємно, що разом з «Волонтерською північчю» і нашим БФ «Фундація наро­ду України» до формування цих наборів долучилися й мешканці нашої громади. Найближчим часом плануємо здійснити волонтерську поїздку до Старої й Но­вої Басані, Старого й Нового Бикова та Шевченкового, що на Київщині. Ця допо­мога скрізь буде адресною, з врахуван­ням потреб кожного постраждалого,які ми вивчатимемо з керівництвом цих громад. До речі, наразі на території на­шої громади також перебуває чимало внутрішньо переміщених осіб, які також потребують уваги та підтримки. По мож­ливості не обминаємо увагою й пробле­ми місцевих мешканців з числа незахищених категорій.

На перший погляд, здавалося б, ось тут, у нас, сьогодні вже налагодилося відносно спокійне життя. А, виявляєть­ся, не так і далеко, у тих же Заворичах, ще багато людей гостро потребують не тільки продуктів харчування, а й постіль­ної білизни, кухонного посуду, теплих речей, не кажучи вже про будівельні матеріали для ремонту осель та дрова тощо. Та й на фронті від волонтерів - і дорослих, і зовсім малих, отих школя­риків, котрі влітку продавали ягоди та фрукти, виготовляли й продавали про­холодні напої, браслети й заколки і ви­ручені кошти передавали, у тому числі й нам на потреби ЗСУ - чекають реальної підтримки, починаючи від продуктів хар­чування до буржуйок, від термобілизни й плащів до саперних лопаток, маскуваль­них сіток, тепловізорів і монокулярів. Ось буквально вчора телефонували наші земляки-воїни з 80-ї бригади: хлопцям терміново потрібна термобілизна. Отож зробимо все можливе й неможливе, але наші хлопці на передовій мерзнути не будуть.

Джерело: газета "Носівські вісті" від 15.09.2022, розмову записала Катерина ГАВРИШ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: волонтер, благодійник, Сова, Носівка

Добавить в:
 
 


Центр Комплект