Новини

Людям про людей 

  • Трирічний Сашуня Семеняга з Новоселівки Чернігівського району подорослішав на кілька років за ті 35 діб, які провів у підвалі з рідними. Війна змусила їх залишити свою оселю по обіді 24 лютого. Вранці Сашині батьки ще встигли заправити автомобіль і купити кілька пакетів продуктів. «Із чоловіком і двома неповнолітніми синами ми поїхали до моєї сестри у Вознесенське, — говорить Наталія Семеняга
  • Подружжя Олександра та Наталії Моцар виховує семеро дітей. Старші 31-річна Альона, 30-річний Олександр, 23-річна Надя та 22-річна Світлана вже мешкали окремо, розлетівшись по різних містах, а Олександр, названий на честь батька, зі своєю дружиною вже подарували батькам і маленьку онучечку. Наталія з чоловіком щасливо жили в дев’ятитисячному містечку Новодружеськ, що на Луганщині.
  • Часом одяг, який пропонує нам ринок, не задовольняє наших бажань. Бо хочеться, щоб він робив нас не просто красивими, а й вишуканими, підкреслював індивідуальність. Якщо це про вас - то вам однозначно до майстрині, яка шиє одяг на замовлення. Не поспішайте шукати, ми вже зробили це за вас. Куликівчанка Алла Іваненко https://www.facebook.com/all.ivanenko шиє не просто одяг, а з індивідуальною фішкою.
  • Владислав Мороз на декілька днів приїхав додому у відпустку з того регіону, де сходить сонце. А потрапив він туди виключно зі своєї ініціативи. У 2020 році він вже був у тих неспокійних краях та отримав в бою контузію. За станом здоров’я міг туди не поїхати, але душа тягла - там його побратими.
  • Різні люди, різні долі, різні дороги розвели їх країнами, навіть континентами. Там, на далеких землях, у інших часових поясах і під гомін незнайомих, чужих мов вони все ж мають те, що їх об’єднує - у кожного дещиця серця залишилася тут, на рідній Борзнянщині. І зараз, коли їхню країну охопило полум’я війни, пекучим болем відгукується воно за тисячі кілометрів
  • Час від часу буваємо у віддалених куточках Коропщини. І всі ці села мають багато схожого між собою, і не тільки те, що вони малолюдні і відрізані від цивілізації... Розташовані вони на лоні природи, яка квітучої пори чарує своєю красою. Чи помічають місцеві неповторну палітру кольорів свого рідного села, хтозна. Мабуть, звикають до того, що мешкають у полоні майже первозданної краси і все довкола їм
  • 21 червня Коропщина знову стала на коліна. Опівночі зустрічали нашого земляка, який загинув 18 червня на Сході України. Анатолію Михайловичу Шаповалу у травні виповнилося 45 років. Ще б жити і жити... Але війна відібрала у сповненого сил і здоров'я чоловіка найдорожче - життя. Його проводжали в останню дорогу зі всіма військовими почестями.
  • Місто Борзна - мала батьківщина Ярослава Євченка, котрий входить у Топ-50 найпопулярніших вітчизняних тіктокерів, а якщо брати лише чоловіків-тіктокерів, то наш земляк посідає 18 сходинку в Україні. Народився він у 1997 році. Навчався в гімназії імені П. Куліша, займався футболом, народними й бальними танцями, грав у баскетбол. Разом із друзями стояв біля витоків ютуб-каналу «Борзна-Студіо»
  • Думаю, не кожен одразу впізнав цього статечного чоловіка. Воно й не дивно, адже він навчався у Борзнянському державному сільгосптехнікумі з 1990 по 1994 роки. Лише одногрупники та знайомі, з якими він грав у футбол та займався музикою, можуть безпомилково назвати його ім’я - Дмитро Серебров. А ще кілька
  • З початком повномасштабного вторгнення росії на нашу землю, патріотизм українців у перші ж дні минув позначку «вище середнього». Люди масово почали використовувати українську символіку в повсякденному житті. З’явилося багато патріотичних замовлень і в тату-салонах. Наша землячка, борзнянка Наталія Твердохліб
Сторінка: 1  ...  117 118 119 120 121  ...  895     попередня | наступна