Новини

Людям про людей 

  • Аліна Білодід - педагогиня вищої кваліфікаційної категорії, має звання старшого вчителя. Колеги говорять, що вона досвідчений пе­дагог, скромна, привітна та добро­зичлива. Сьогодні Аліна Білодід - заступник директора з виховної роботи у Гужівському ліцеї, там чи­тає історію, правознавство та гро­мадянську освіту. Паралельно пра­цює в Ічнянському ліцеї №4, якому віддала понад три десятиліття
  • Своє знаменне сторіччя у кінці веерсня відзначала новоборовлянка Марія Іванівна Олексієнко. Її ювілей зачепив усю велику рідню, сусідів, приїжджих гостей зі Сновська і Чернігова (організу­вала незмінна лідерка ветеран­ського руху громади Людмила Кравець), а також багатьох ін­ших людей, котрі знають ювіляр­ку давно, котрі лише тепер поча­ли про неї дізнаватися
  • Лишень тридцять три роки життєвого шляху доля відміряла Павлу Медведю з Атюші. Молоде життя обірвала проклята війна у пекельних боях на Херсонщині. Рідна Атюша зустрічала свого Героя на колінах. В останню путь проводжали Павла теж усім селом.
  • Якщо комусь в задоволення викинути старі меблі на сміт­ник, то Юлії Дідушевій неабияке щастя там їх знайти. В її талановитих руках «гидке каченя» перетвориться, якщо не на лебедя, то на милого і привабливого птаха. Якось в по­други вона побачила старий буфет і відразу промовила «я б його змінила». Тоді ще Юлія і гадки не мала
  • Про престиж професії Серпи Вадимович ніколи не задуму­вався. Він, перш за все, хотів вивчати точні науки. Коли на­вчався у Сосницькій гімназії, то займався поглибленим вивчен­ням і біології. І навіть йому подобались гуманітарні предмети. Неодноразово брав участь у конкурсах Яцика, Шевченка. Але коли здав ЗНО, то вирішив остаточно, що навчатиметься мате­матики.
  • Про неї непросто розповісти словами, бо сама вона працює не пен­злями й фарбами. її світосприйняття яскравіше за будь-яку колористи­ку, а відчуття глибші за найпотаємніші глибини неосяжного космосу. Тому її роботи - це щось набагато більше за сюжет на полотні. Вони пробуджують усі відчуття споглядача, бо самі є тим самим відчуттям.
  • Кілька місяців чернігівка Ірина Дейнеко разом із донькою Нікою та сином Нікітою, якому на момент подорожі виповнилося трохи більше року провела в Ірландії. Вона поділилася своїми враженнями про життя в цій північній країні, жителі якої прихистили кілька десятків тисяч українських біженців.
  • Майже десять років тому подружжя Дуб'яг із Крисок вирішило взяти під опіку дітей, позбавлених батьківського піклування. За цей час у їхньому дитячому будинку сімейного типу знайшло родинну любов шістнадцятеро дітей. Сьогодні Світлана Валентинівна сама виховує дітей, бо чотири роки як не стало чоловіка.
  • Коропчанка Любов Миколаївна Проскура шиє для наших захисників спідню білизну. «Якщо я можу хоч чимось підтримати наших воїнів, то чому ж не сісти за швейну машинку, якщо вмію шити», - каже 67-річна волонтерка. Уже понад шістдесят її виробів поїхали на фронт.
  • Олена Олійник, у минулому учитель малювання та крес­лення, створює неймовірні пироги, від яких захоплює дух. У її руках помідори перетворюються на маки, а цибуля на кра­сиві квіти. Головним помічником при народженні шедеврів є її 8-річний син Костянтин, який не чує, не говорить і не хо­дить.
Сторінка: 1  ...  113 114 115 116 117  ...  900     попередня | наступна