Новини

Людям про людей 

  • Коропчанка Оксана Беспала, у шлю­бі Синиця, - людина особлива. Для неї щастя - це не тільки її родина, а й коли вона змогла допомогти, підтримати зовсім сторонню людину. Щастя, коли з фронту отримує від бійця повідомлення: «Дякую за бронік, у мене новий день народження і нова хресна мама». Коли вдалося купити бійцям усю ту амуніцію, яку вони втратили
  • У Володимира 15 квітня 2022 року закінчувався контракт із ЗСУ. Відслуживши 8 років, він планував звільнятися. Чоловіка відправили до госпіталя пройти спеціальну медичну комісію. Але цьому завадило 24 лютого. У перший день повномасштабного вторгнення російської армії всіх військо­вих із госпіталя виписали і терміново відправили на службу.
  • Саме так вважає Ольга Те­терук — соціальна робітниця Носівського територіального центру соціального обслуго­вування (надання соціальних послуг) Носівської міської ради. А ще вона переконана, що найбільшу радість та за­доволення приносять людині добрі справи, коли вона чи­мось ділиться, комусь допо­магає, дарує свою турботу, любов, тепло.
  • З перших днів широкомасштабної військової агресії володькодівичани включилися в активну боротьбу проти загарбників. Чоловіки добровольцями й за мобілізаційними повістками йшли на збірні пункти, поповнювали війсь­кові підрозділи регулярних збройних сил, входили до складу місцевих фор­мувань територіальної оборони. У ті важкі для країни й кожного
  • Такі персонажі зустрічають кожного, хто завітає в гості до борзнянця Олександра Горовенка та його дружини, Ніни Михайлівни. Все життя чоловік пропрацював водієм у сільгосп­техніці, але й дитячу мрію - ма­лювати - не покидав ніколи. Часто з його вуст можна почути фразу: «Талант не проп’єш!». Адже коли хист до творчості є, то він з людиною до кінця життя.
  • Вглиб села М. Устя, за декілька кілометрів від центру, проживає Раїса Григорівна Труба. Їй вже 87 років. За документа­ми на рік старша, рік дописали, щоб раніше почала працювати. Жодного дня бабуся не сидить без діла. Вона не уявляє, як це не хотіти робити. Ми застаємо її біля городу - жне серпом межу.
  • Цього року уперше в Україні молодь вшанували 12 серпня. Національне свято українці тепер святкують разом із європейською спільнотою у Міжнародний день молоді. Рудимент у вигляді ще радянського свята, яке десятиліттями у нас урочисто вшановувалося в останню неділю червня, буде забутий. Все правильно. Не час озиратися назад. Україна йде вперед.
  • Юрію 5 липня виповнилось би 26. Але він назавжди залишився 25-річним, загинувши від рашистських куль 9 березня в Лукашівці, де точились жорстокі бої з ворогом, який мав значну перевагу в озброєнні й чисельності. Поховали Героя в рідному селі на початку квітня. Хата і двір були заповнені людьми, які прийшли провести Юрчика— життєрадісного юнака
  • Яких тільки ягід не побачиш нині на база­рі в Сосниці. Цьогоріч вперше господині пропонують нову для наших країв ягоду під назвою “йошта”. Йошта - це ягідний чагар­ник, гібрид чорної смородини та аґрусу. Назва у рослини також “гібридна”: поєднання німецьких слів Johannisbeere — смородина і Stachelbeere — аґрус.
  • Близько двох місяців тому Вікторія Нікітюк з двома дітьми переїхала в Борзну і живе поряд із сестрою на зйомній квартирі. Коли вона чує пісню гурту «Один у каное» «У мене немає дому», на її очі мимоволі навертаються сльози, а вуста шепочуть: «І в мене теж його немає...» Адже на Харківщині її рідне село рашисти вже зрівняли з землею.
Сторінка: 1  ...  113 114 115 116 117  ...  894     попередня | наступна