
Коропчанка Оксана Беспала, у шлюбі Синиця, - людина особлива. Для неї щастя - це не тільки її родина, а й коли вона змогла допомогти, підтримати зовсім сторонню людину. Щастя, коли з фронту отримує від бійця повідомлення: «Дякую за бронік, у мене новий день народження і нова хресна мама». Коли вдалося купити бійцям усю ту амуніцію, яку вони втратили

У Володимира 15 квітня 2022 року закінчувався контракт із ЗСУ. Відслуживши 8 років, він планував звільнятися. Чоловіка відправили до госпіталя пройти спеціальну медичну комісію. Але цьому завадило 24 лютого. У перший день повномасштабного вторгнення російської армії всіх військових із госпіталя виписали і терміново відправили на службу.

Саме так вважає Ольга Тетерук — соціальна робітниця Носівського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Носівської міської ради. А ще вона переконана, що найбільшу радість та задоволення приносять людині добрі справи, коли вона чимось ділиться, комусь допомагає, дарує свою турботу, любов, тепло.

З перших днів широкомасштабної військової агресії володькодівичани включилися в активну боротьбу проти загарбників. Чоловіки добровольцями й за мобілізаційними повістками йшли на збірні пункти, поповнювали військові підрозділи регулярних збройних сил, входили до складу місцевих формувань територіальної оборони. У ті важкі для країни й кожного

Такі персонажі зустрічають кожного, хто завітає в гості до борзнянця Олександра Горовенка та його дружини, Ніни Михайлівни. Все життя чоловік пропрацював водієм у сільгосптехніці, але й дитячу мрію - малювати - не покидав ніколи. Часто з його вуст можна почути фразу: «Талант не проп’єш!». Адже коли хист до творчості є, то він з людиною до кінця життя.

Вглиб села М. Устя, за декілька кілометрів від центру, проживає Раїса Григорівна Труба. Їй вже 87 років. За документами на рік старша, рік дописали, щоб раніше почала працювати. Жодного дня бабуся не сидить без діла. Вона не уявляє, як це не хотіти робити. Ми застаємо її біля городу - жне серпом межу.

Цього року уперше в Україні молодь вшанували 12 серпня. Національне свято українці тепер святкують разом із європейською спільнотою у Міжнародний день молоді. Рудимент у вигляді ще радянського свята, яке десятиліттями у нас урочисто вшановувалося в останню неділю червня, буде забутий. Все правильно. Не час озиратися назад. Україна йде вперед.

Юрію 5 липня виповнилось би 26. Але він назавжди залишився 25-річним, загинувши від рашистських куль 9 березня в Лукашівці, де точились жорстокі бої з ворогом, який мав значну перевагу в озброєнні й чисельності. Поховали Героя в рідному селі на початку квітня. Хата і двір були заповнені людьми, які прийшли провести Юрчика— життєрадісного юнака

Яких тільки ягід не побачиш нині на базарі в Сосниці. Цьогоріч вперше господині пропонують нову для наших країв ягоду під назвою “йошта”. Йошта - це ягідний чагарник, гібрид чорної смородини та аґрусу. Назва у рослини також “гібридна”: поєднання німецьких слів Johannisbeere — смородина і Stachelbeere — аґрус.

Близько двох місяців тому Вікторія Нікітюк з двома дітьми переїхала в Борзну і живе поряд із сестрою на зйомній квартирі. Коли вона чує пісню гурту «Один у каное» «У мене немає дому», на її очі мимоволі навертаються сльози, а вуста шепочуть: «І в мене теж його немає...» Адже на Харківщині її рідне село рашисти вже зрівняли з землею.