Новини

Людям про людей 

  • Микола Олександрович Супрун наро­дився в Сосниці (В’юнище). Закінчив місце­ву восьмирічну школу. Ще з дитячих років у хлопця з’явилося бажання навчитися грати на музичних інструментах. Спочатку він від­відував Сосницький будинок піонерів, де був гурток баяністів, який вів викладач І.А.Песік. Згодом Микола перейшов на
  • Вікторія Лемещенко очолює жіночий фольклорний колектив «Горлиця», що вже багато років працює при Прилуцькому будинку культури і має звання народ­ного. А ще - вона автор ідеї, засновник та керівник етнопроекту «Скарбниця», його неповторний голос з глісандо і його «перша скрипка». Вона робить велику подвижницьку роботу - збирає та популяризує фоль­клор нашого краю.
  • Це записи городнянця – воїна, який зараз на передовій. Там, де саме пекло. Ми нічого не міняли й не прибирали «незручних» слів. Бо і в них теж – безжальна, жорстока правда реальності. Такі вони – наші хлопчики. Безмежно талановиті й чутливі. Вміють любити всією душею свій дім, родину, країну, кожного з тих, хто за їхніми спинами й беззаперечно вірить у них.
  • 42-річний Михайло Близнюк («Актив») – полковник, командир 5 окремого полку зв’язку ОК «Північ». Був миротворцем у Косово. З 2014-го відважно захищав Україну в АТО (ООС), де був поранений. Учасник героїчної оборони Чернігівщини. І тепер його полк самовіддано виконує всі бойові завдання на війні з російськими загарбниками. До речі, 5 травня полк зв’язку відзначає восьму річницю зі свого створення.
  • «25 лютого, близько 11 години було отримано інформацію про рух першої ворожої колони в на­прямку Ніжина. З боку Ніжина, по трасі Р21 зведені підрозділи військової частини висунулися на рубіж північної околиці села Хвилівка, по правому березі річки В'юниця». З цього запису у робочому зошиті командира військової частини А 3160 Миколи Кушніра фактично розпоч­неться відрахунок часу оборони Ніжина.
  • Антоніна Ярмолюк народилася в Дроздівці, що на Куликівщині. В 1942 році батьки побралися. Лише два місяці пожили разом і батька забрали на війну. Згодом прийшла похоронка. Тож Тоня ніколи й не бачила живо­го батька. Жили-виживали з матір'ю, яка від зорі до вечора працювала, аби прогодувати сім'ю
  • 1 квітня 2022-го врізалось болючим ножем у пам'ять, певно, до кінця днів. Вітер вигинає парасольки, гонить в калюжах брижі, а стужа, що всеридині, - брижаки на серці. Чорні стріч­ки на прапорах, чорний день у Новгороді-Сіверському: проща­ємось з Владиславом Шинкаренком. Центральна вулиця, де рідний дім молодого Героя, - живий коридор. Наче мокрі паруси
  • Серед уболівальників 17-річного українського чемпіона зі стрибків у воду Олексія Середи багато мешканців Сосниці, бо в се­лищі його вважають земляком, хоч Олексій і народив­ся у Миколаєві. Досягнення ж юного спортсмена просто вражаючі.
  • Велика Дівиця у відлигу не дуже привітна. Багнюка на узбіччях та калюжі на дорозі - на красиву природу за селом не відразу і увагу звернеш. У дворі, де тимчасово проживає родина Хомовських, також стоять калюжі. Поки з господарем Віталієм акуратно проходимо по дощечках до хати, назустріч, не розбираючи дороги, чалапають гуси, а попід сараєм, на сухому
  • У Краснопіллі порожніх хат більше ніж жилих садиб. Нині у селі мешкає приблизно 250 чоловік. Виживають, хто як може. Та проблему краснопільчани мають спільну для всіх - відсутність автобусного сполучення. Село вразило. Чим? Сво­єю німою тишею. Поки їхали до старостату - жодної живої душі дорогою не зустріли.
Сторінка: 1  ...  112 113 114 115 116  ...  917     попередня | наступна