Новини

Людям про людей 

  • На охайному подвір’ї з добротним будинком у Бурівці нас зустрічають його найменші мешканці – Аліса і Василько. Першою була думка: братик із сестричкою. Виявилось – ні, Аліса доводиться племінницею своєму маленькому дядьку і товаришу по шкільній парті та дитячим іграм.
  • Наталія Симорот з Ольшани почала розводити троянди якихось три роки тому. Царицю квітів вирощує сама - прищепивши до шипшини. Таким способом виростила не одну сотню кущів. Є у Наталії Симорот мініатюрні, бордюрні, паркові, плетисті троянди. Кущі почала пропонувати односельцям, щоб і у них вдома росла така краса. Каже, як тільки в Ольшані люди почули, що вона роздає квіти - розмели десятками за день.
  • Одним з найпопулярніших на сьогодні трендів у світі є апсайклінг — творче перевтілення відходів у побутові вироби, одяг, аксесуари, меблі. У будівництві все більше застосування знаходять старі морські контейнери, дахи зданих на брухт автомобілів, крила літаків, непо­трібні віконні рами і навіть пакети з-під молока. Круті ре­чі виходять буквально з нічого, а
  • Раїса Анатоліївна Олешко з Переволочної (старостинський округ Сухополов’янської об’єднаної територіальної громади) - сол­датська мама. Їх вже кілька у селі, і всі переволочнянські козаки воюють нині в найгарячіших точках війни. Пані Раїса - красива і така ще молода! Але вже встигла виростити трьох дітей - доньку Альону (їй 27 років) та двох синів Олега (йому 24 рокі) та Євгена - найстар­шого, якому 34.
  • У її фотохудожньому світі кожна деталь особлива: будь це комашка чи дівчаче платтячко, розвіяне вітром. А фотографія для цієї дівчини - це не просто кадр, це миттєвість, пам'ять, яку хочеться зберегти назавжди. Анастасія Сімак із Коропа - фотографиня з п'ятирічним стажем. Проте її любов до фото народилася дуже-дуже давно, ще в дитинстві.
  • І її мрія стала реальністю. Попри те, що її робота - двадцять чотири години на добу і сім днів на тиж­день, вона не шкодує, що свого часу професійне життя пов'язала із медициною. Знайомтеся. Ця привітна і чарівна жінка у білому халаті - завідуюча Крисківським ФАПом Лідія Григорівна Кузьменко, котра сільській медицині віддала вже тридцять шість років свого професійного життя.
  • Молочниця сама заходить на спеціальний столик, який зробив господар, і з якого лег­ко її подоїти. «Аби здоровилось, а роботи ми не боїмося», - каже Валентина Зайченко. А її донька Люба, яка із Макошиного приїхала провідати батьків та допомогти, додає: «Батькам завжди потрібен був будинок,
  • Село Філонівка про­стягається вздовж траси на Короп.Тут давно нема ні­яких соціаль­них установ, хоч колись була чотирирічна шко­ла, клуб. Нині нема навіть магазину. Два рази на тиж­день проїздом заїжджає менський підпри­ємець з різним товаром. Заїжджає і пошта.
  • Маленька, ніби дівчинка-підліток, метка Оля хвацько орудує знаряддями праці, миючи, прибираючи, розчищаючи й прополюючи міські під’їзди й прилеглу до них територію. Вже п’ять років вона трудиться комунальним працівником в Городнянській ЖЕД. Колеги й жителі двоповерхівок її так і звуть: Оля Мала. Якось довелось бачити, як літня жінка у дворі
  • У Варвинській лікарні працює молода талановита лікарка. Не було б нам такого щастя, коли б не …війна. У цьому, з прямотою і чес­ніс­тю лікаря, призналася моя спів­розмовниця – 25-річна лікар­ка-ото­ла­ринголог (звич­ні­ше кож­ному – лор) Олександра Андрущенко, котра вже рік працює у Варвинській лікарні.
Сторінка: 1  ...  71 72 73 74 75  ...  887     попередня | наступна