Новини

Людям про людей 

  • Ічнянщина у серпні втратила мужньо­го воїна - кулеметника Сергія Прокопця з Іваниці. «Де народився, там і загинув», - говорить рідна сестра захисника Наталія Іващенко. - Ми народилися у Запорізькій області, - розповіла Наталія Іващенко. - У нас батько родом з Купини, що непо­далік Іваниці, тому й повернулися ми всі на його малу батьківщину. Це був 1996 рік.
  • Кафе «Анкорн» — перший фаст-фуд у Городні. Його засновник Антон Гармаш любить жартувати, що його заклад поки ще не «МакДональдc», але хто-зна? Проте до концепції фастфуду пан Антон зро­бив свій особливий підхід — звичні страви для швидкої вуличної кухні мають бути максимально якісними, натуральними і корисними.
  • Восьмеро дітей народили Олена та Леонід Кнути з Макошиного. П’ятеро хлопців і трьох дівчат: Оксана, Сашко, Сергій, Марина, Ірина, Іван, Коля і Леонід. Статних, красивих, працьовитих і щедрих душею. На жаль, двох старших хлопців вже нема на цьому світі: Сашко помер, а минулорічно­го грудня війна забрала Сергія. Він загинув поблизу населеного пункту
  • Щоб зустрітися із дружиною загиблого Героя Василя Ми­хайловича Ковтуна, зайшли до Атюшівської ЗОШ. Оксана Ми­колаївна там працює прибираль­ницею. У коридорі навчального закладу звернула увагу на стенд, присвячений Станіславу Ковту­ну, який віддав життя за Україну у 2014 році, і його ім’я носить школа, у якій навчався Герой. Пам’ять про загиблих
  • “Наша односельчанка голодна. Коли вже довго голодує, просить їсти у сусідів. А зазвичай бабуся сидить замкнена. Треба щось робити, бо помре голодною смертю.” Таке прохання ви­словив чоловік, який звернувся до редакції. Щоб поспілкуватись з бабусею, ми і вирушили у село Велике Устя.
  • Не знаю, чи помічали ви, а ми помітили на­певне, якими гарними, європейськими, ланд­шафтно скомпонова­ними стали подвір’я борзнянців та жите­лів наших сіл. Ні, квіти у нас буяли завжди: жоржини і маки, чор­нобривці і кущі бузку, конвалії та мальви за літо змінювали палітру дворища від сніжно-бі­лого до рожевого, тоді багряного, вогняного.
  • Змінювати своє життя легко в мо­лодому віці. Важче все переінакшити, коли прожив пів століття. Проте війна не питає. Дев’ять років тому на Ічнянщину приїхала родина переселенців із Луганщини: Олександр Суворов та Олександра Чутченко. Зараз вони мешкають у Рожнівці, де купили хату. Розпо­відаємо їхню історію.
  • У сім'ї Клубових із Пелюхівки зростало троє синів-соколів. Два з них, Павло та Олег, обороняли нашу країну від агресора. А тепер стали янголами. Їм обом довелося побачити жах війни тоді, коли були в зоні АТО. Під час повномасштабного вторгнення знову стали на захист України. Проте цього літа двох братів Клубових не стало
  • Село. Споконвічна мудрість і спокій. Постійні турботи. Терпіння. Надія без гучних слів. І щоденна клопітка праця. І люди - світлі, роботящі, які щодня намагаються змінити світ навколо себе, живуть за заповітами пращурів, які понад усе шанували землю, працювали на ній, виживали завдяки натрудженим рукам та селянській кмітливості.
  • Ще у середині 90-х у Сосниці існувало ве­личезне виробництво - інкубаторна. Роза Піц була завцехом, де за раз закладалось 5 партій по 6-7 тисяч яєць. Жінка була настільки відпо­відальною, що серед ночі їхала на роботу та пе­ревіряла, бо «запороти» всю партію - це озна­чало крах всього підприємства. А на виробни­цтві працювали переважно сезонні робітники
Сторінка: 1  ...  71 72 73 74 75  ...  894     попередня | наступна