
Прилуки - місто невелике, але творче і різнобарвне. Щотижня обов’язково трапляється щось цікаве та неординарне - то на стіні місцевого «хмарочосу» з’явився мурал, присвячений нашому знаному земляку, актору Миколі Яковченку, то хтось з поетів видав нову книгу, а столичні кінематографісти привезли до нас фільм про Семена Петлюру.

Оксана Кузьміна зі своєю родиною проживала у Бахмуті. Місто своє любили і переїжджати нікуди не планували. Але війна повністю змінила життя багатодітної родини, закинувши їх на Прилуччину. Наразі переселенці з Донеччини обживаються в Андріївці. Оксана Кузьміна - 46-річна переселенка, і хоча за національністю росіянка, проте більшість свого життя прожила

Важко писати про Героїв, але не писати - то є гріх. Важко, бо коли Твій Герой у камуфляжі - Твоя Подруга і ти знаєш, скільки разів вона майже прощалася з життям, скількох має загиблих побратимів зі свого підрозділу і земляків, які не повернулися із бою... Коли кожен спогад - то сльози, коли кожне слово - болить

На хуторі Заріччя, куди у випадку снігопаду чи іншої негоди непросто добратися, мешкає людина з непростою й цікавою біографією, пенсіонер з багаторічним стажем, колишній військовий, підполковник у відставці Дмитро Іванович Кузьменко. Дмитро Іванович любить природу, частенько прогулюється, насолоджуючись красою нашого краю, спостережливий.

В українському суспільстві жінки можуть бути різними, і в цьому їхня сила. Вони найкращі мами, успішні керівниці, найгарніші моделі, вольові спортсменки, професійні медики, а нині ще й мужні захисниці свого народу. Наразі окремі з них на рівні з чоловіками наближають нас до Перемоги.

У східних культурах цей містичний змій здавна вважався покровителем чотирьох природних стихій — води, повітря, землі і вогню. Драконів наділяли магічною силою і первородною мудрістю. Татуювання з їхнім зображенням вважалися символом влади. Членам імператорської сім’ї в Китаї тату наносили на спину вздовж хребта.

Іван Терещенко – студент першого курсу університету Чернігівщини, він мріє стати соціальним працівником та допомагати людям. Під час повномасштабного вторгнення Іван активно волонтерив та допомагав жителям свого рідного міста Сновськ, звідки він родом. А зараз хлопець – частина команди молоді, яка опікується надолуженням освітніх втрат.

Анастасія Олексіївна Боровикова працює у Коропськіи лікарні хірургом. Розумна, старанна, цілеспрямована, перспективна, уважна до пацієнтів - так молоду лікарку характеризує директор Коропської центральної лікарні Володимир Матусяк. До речі, має дві вищі освіти. Навчаючись у медичному університеті, встигла отримати і другу спеціальність — юридичну.

Олег Андрієвськии із Риботина обрав у житті досить-таки незвичайний шлях, небезпечний, ризикований. Він - водій-сапер. І хоча молодий чоловік не вважає свою роботу якоюсь незвичайною, утім сама назва структури, у якій працює 29-річний земляк - Державна служба України з надзвичайних ситуацій, - говорить сама за себе. Свого часу він разом із командою

37-річний майор Микола Бузун («Жовтень») служить на Чернігівщині – заступником командира батальйону зв’язку з озброєння. Втім, специфіка цієї військової професії така, що наш полк зв’язку виконує бойові завдання не лише тут, на Придесенні, а також у Києві, на Харківському напрямку… І це – великий обсяг роботи!