
Андрій Панчошний захищав Україну з 2014 року, відслуживши рік у зоні АТО. Під час повномасштабного вторгнення знову пішов звільняти нашу Україну від окупанта. Стримував ворожу навалу на кордоні з білоруссю, росією. Був у самому пеклі, зокрема і в Бахмуті.

До І половини 30-х років у Червонопартизанському (з 1928-1941 роки село Володькова Дівиця носило назву Червонопартизанське; 1943-2016 – Червоні Партизани) діяло сім колгоспів, які у передвоєнні роки стали міцними господарствами. Тут вирощували високі врожаї зернових, картоплі. По 400 – 450 центнера цукрових буряків з гектару

36-річний доброволець Вадим Харченко з Тарасівки поліг смертю хоробрих поблизу села Кліщіївка під Бахмутом 13 липня. Навіки — Герой. На війні - з перших днів. 13 липня отримали бійці завдання знищити позицію рашистів. А між ними - мінне поле. Вадим, як завжди, попереду. Він такий по життю був - завжди у перших рядах. Першим і поліг. Не на міні підірвався, снайпер вцілив

Шестимісячні Холі і Харді уже зараз більші за звичайного дорослого домашнього кота ледь не у половину. А як досягнуть статевої зрілості, то будуть ще тими здорованями! Такий кіт у дорослому віці може важити (уявіть на хвилину!) до 10-12 кілограмів, кішечка - до семи. Що це за коти, розповідають власник парочки Роман Олефіренко та заводчиця цієї породи в Ічні Анастасія Котлярова.

«Мені багато не треба, лише - щастя», - каже Наталія Панасевич. Себе прилучанка називає нещасливою. Мовляв, не знаходить того щастя ні у сім'ї, ні серед чужих людей. Але видно, що наговорює на себе. Коли ми спілкувались з майстринею-вишивальницею у стінах Прилуцької міської центральної бібліотеки імені Любові Забашти, де проходила

5 липня Коропська громада проводжала в останню дорогу 51-річного карильчанина Валентина Борисовича Чайку, якого війна навічно нарекла Героєм. Цього завжди позитивного чоловіка знають не тільки у Карильському, а і у Коропі, інших селах. Він умів комунікувати з людьми, мав багато друзів, знайомих. Бо мав щиру вдачу, відкрите серце, готовий був

За освітою Любов Козакова не кондитерка, а агроном, працювала багато років за фахом, приїхавши за направленням у колгосп до Спаського. А вже після декретної відпустки була комірником аж до 2005 року, поки колгосп не реорганізувався. Рік біржі - і до роботи барменом. Абсолютно нової роботи Любов Григорівна не злякалась, полюбила її. У барі тоді проводились

Якщо раніше пасічникам доводилось захищати своїх бджіл переважно від захворювань, хижих ос та шершнів, а ще, іноді, від несертифікованих агрохімікатів, то віднедавна доводиться рятувати від війни. Саме «завдяки» бджолам Артем Лукашенко разом із родиною опинився у Гірську під час окупації Городнянщини рашистами.

Коли Микола Дрозд закінчував восьмий клас Срібнянської школи, у нього були ще певні сумніви, яку професію в житті обрати. Та коли свідоцтво про освіту Коля тримав у руках - все вирішилось відразу. Всі ми в юні роки максималісти і він теж відкинув свої вагання - тільки в медичне училище. Вибір був усвідомлений, бо де ще більше користі можна принести людям

У серпні сонце золотить крони дерев. Над головою - безкрає синє небо. Дерева пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте трава, усіяна барвистими вогниками літніх квітів - дзвоників, конюшини, волошок, ромашок... А над ними пурхають метелики та гудуть всякі мушки. У цьому літньому місяці чудовий дзвінкий голос - то співають високо в