
Нині 33-річний старший лейтенант Дмитро Балабуха – командир танкової роти «Кліщі», котрий самовіддано воює зі своїм підрозділом на Куп’янському напрямку, одному з найгарячіших. Саме командир підрозділу й має вести за собою бійців. Бо якщо він буде тільки ховатися за їхніми спинами, нічого путнього з цього не вийде.

46-річна Надія Руденко нещодавно переїхала до Чернігова з Андріївки Михайло-Коцюбинської громади. Дві гучні трагедії торік мали для неї фатальні наслідки: 22-річний син Костянтин загинув від ракетного удару на Яворівському полігоні. Через кілька місяців загинув її 41-річний чоловік Павло — від ракетного удару по навчальному центру "Десна"

Людина не може все життя прожити в одних і тих же енергіях, думати сьогодні так, як вчора. Вона змінюється з роками, з набутим досвідом, з обставинами. Змінювати себе, трансформуватися в більш досконалу особистість, відкривати для себе щось нове і стверджуватись в цьому новому - це так природно й круто! При цьому людина, яка змінюється, залишається

Вже минуло 8 років, як його дружина покинула цей світ. А Іван Іванович на все життя запам’ятав розповіді матері про війну і голодовку - у кого була корівка, той вижив. А ще господар дуже любить молоко, за день, особливо влітку, випиває 3 літри. Води не п’є, бо вона не якісна. Ось тому як не

Восьмикласник із Мени Ілля Дасюк (навчається у школі ім. Т. Г. Шевченка) ліпить машинки зі скульптурного пластиліну. Ніде не вчився, гуртків не відвідував. Знаходить в Інтернеті креслення, роздруковує їх і відтворює кожну деталь. Потім ґрунтує, фарбує, лакує. Матеріали замовляє через Інтернет. Автівки виходять як справжні.

Навічно залишився вірним присязі та бойовому побратимству. 24 лютого минулого року війна із клаптика Донбасу масштабувалася на всю велику Україну. На Чернігівщину ворог зайшов уже першого дня повномасштабного наступу, їхав упевнений, що його тут чекають і не чинитимуть опору.

Михайло Школьний із Крупичполя нещодавно відзначив 70-річчя. Ентузіаст та палкий шанувальник народного мистецтва працював художнім керівником сільського будинку культури й очолював не один аматорський колектив. І в творчій діяльності був без одного року пів століття. Якщо коротко охарактеризувати життя Михайла Володимировича, то його можна втиснути в

Вже ніхто й не приховує – аграрна галузь України переживає чи не найгірші часи за крайні два десятиліття. Війна внесла разючі й надто негативні корективи в цю сферу, доторкнувшись до кожного, хто працює на землі. Війна поділила життя на «до» і «після», а найголовніше – зняла всі маски і оголила сутність. Бо ж і серед землеробів є такі, щ

Петро Проценко - чоловік, завдяки якому багато людей Коропщини, та й не тільки, на початку широкомасштабного вторгнення були з ліками. А ще завдяки Петрові багато хто зміг тоді, коли навколо Києва стояли російські війська, виїхати у відносно безпечні місця.

Жіночі прикраси, колись давно забуті, але які нині знову впевнено входять у моду, створює дівчина із Розльотів - Настя Гордієнко. На бісер студентка педагогічного вузу всерйоз «підсіла» з початку повномасштабного вторгнення. Для неї це рукоділля - як заспокійливе і ліки від втоми...