
Чернігівець Анатолій Тарасюк 35 років тому брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зараз колишньому міліціонеру – 60 років, він ліквідатор 1-ї категорії. 26 років свого життя він віддав службі в органах внутрішніх справ.

Сусіди.Сіty поцікавились, чи подобається нинішнім одинадцятикласникам дистанційне навчання та чи готові вони відмовитися від випускного балу. Нині триває чергова хвиля загострення епідеміологічної ситуації в Україні, пов’язана з коронавірусною хворобою.

За вечір може розгадати увесь журнал кросвордів. Сільський хлопець із Покровського у Сосниці працював на різних високих посадах. На пенсію пішов, залишивши роботу у Пенсійному фонді. У 1986 році його відрядили на два місяці на приборкання стихії на Чорнобильській АС у званні капітана. А у 1999 році вже був майором запасу служби безпеки України.

Анатолій Биковець сам виготовив верстат, який виконує до десяти функцій: струже, пиляє, точить, торцює та ряд інших. Без такого помічника чоловік не обходиться ні дня.

Незабаром Україна відзначатиме 35-ту річницю виникнення чи не найбільшої техногенної катастрофи в історії людства на четвертому блоці Чорнобильської АЕС. Минуло чимало років після аварії, але ми і досі не отримали зрозумілого та прийнятного пояснення, що ж відбулося на четвертому блоці 26 квітня 1986 року.

В одній із чернігівських аптек сталася надзвичайна пригода: у головного бухгалтера зникли золоті персні. В аптеці знали вже, що є така жінка – Антоніна Іванівна Дубравська, яка може «побачити» злодія і «змалювати» місце, де зберігається поцуплене. Прийшла тоді «на прийом» до Дубравської потерпіла...

Все меньше на Земле остается людей, переживших Вторую мировую войну (1941-1945 г.г.), и тем интереснее встретиться с ними и поговорить об их непростой жизни. Историю Дины Ивановны Божко (Мильская) мы хотим приурочить к ее 90-летнему юбилею, который состоится завтра, 24 апреля.

Про Павла Льодка у Нових Млинах заговорили після того, як знайшли ікони під час розбирання старої лікарні. Тоді ж співробітники лікарні згадали про незвичайного пацієнта з 1990-х, який молився «на стіни». Його син Григорій і нині живе в селі.

Родину Чигринів у Високому знають як дружну та працьовиту. За все, що вони не візьмуться, – все виходить! «А як інакше? – дивується Дарина Чигрин. – У мене троє дітей, я не можу не шукати можливості заробити». Кілька років тому жінка освоїла ремесло плетіння кошиків із лози.

Розмірковуючи про старість, відразу постають думки про неміч, хвороби, іноді навіть безпорадність. Але після зустрічі з родиною Кирієнків ці стереотипи відразу ламаються. Виявляється, старість може і має асоціюватися з мудрістю, щирістю й оптимізмом.