• Брухт ДальнобойСервис


За професією – мама

 

Нещодавно городнянка Юлія Косаренко удостоїлася почесного звання «Мати-героїня». В родині Косаренків дев'ять дітей, найстаршій з яких шістнадцять років, а найменшій — один рік і сім місяців. Голова родини Сергій також з багатодітної сім’ї, в якій виросло десятеро дітей, він, до речі восьмий. Така родинна традиція набула свого продовження в наступному поколінні. Юлія і Сергій переконані, що кожна дитина то дар Божий.



На фото родина Косаренків


Старші Леся, Олександр, Богдан, Анна, Олексій і Христина - школярі. Всі, окрім Христини, займаються в школі мистецтв на різних відділеннях. Аня навчається на образотворчому напрямі, інші - оволодівають грою на різних музичних інструментах. Христина поки ще не визначилась із уподобанням, проте також має намір вивчати витончені мистецтва.

Сергій Косаренко — професійний будівельник. Працює за замовленням, проте намагається далеко від родини не від'їжджати, бо розуміє, що він щодня потрібен поруч. Юлія - професійна швачка, проте нині працює мамою.

— А ще вона вчитель, вихователь, лікар, кухар, перекладач і ще безліч професій в одній особі, бо в щоденному спілкуванні з дітьми їй щоразу доводиться оволодівати новими знаннями, — зазначив Сергій.

Вільний час батька також повністю належить дітям. При цьому дорослі встигають все робити, часто разом із дітьми. Дружня родина обробляє дві ділянки по 12 соток і ще дачу 6 соток, тримають птицю, вирощують свиней. А ще цікаво проводять дозвілля. Виїзди на природу — родинна традиція Косаренків. Кілька разів на рік вони організовують історико-краєзнавчі поїздки в Седнів, Чернігів, Батурин. Також відпочивали родиною на Закарпатті, збираються й на море, коли найменші підростуть.


Як упоратись із дев’ятьма дітьми одній мамі? Це, певно, головне питання, яке виникає при знайомстві з родиною. На що Юлія досить спокійно відповідає:

— Наші діти дуже організовані, живуть по розпорядку, знають обов'язки. Проте головне — це те, що всі старші дуже люблять і опікуються меншими. Звичайно, найменша дитина отримує найбільше уваги й любові. До того ж всі діти намагаються нам з чоловіком допомагати. Старші вже непогано готують. Леся пече смачні торти «Наполеони», а Сашко - бісквіти, немов справжні кондитери. Всі хлопці «дружать» із технікою й допомагають батьку в домашніх справах. Інколи наші батьки забирають кількох дітей до себе, то саме тоді упоратися з неповним складом дітвори для мене важче, ніж коли всі вони вдома.

У день зустрічі двоє синів були відсутні — Олександр і Богдан знаходились на навчанні у біблійній школі під Києвом. Це їхній особистий вибір. Дітей у родині не схиляють до релігії. Є бажання — навчайся, нема — вистачає цілком мирських справ. Окремим захопленням у сім’ї є читання книжок. Художня література захоплює старших, які звертаються до книжки кожну вільну хвилину. Юлія зізнається, що також любить читати, проте на улюблене заняття часу все менше.

Окремим випробуванням для Косаренків стало віддалене навчання дітей у період карантинів. Головною проблемою такого режиму, на думку батьків, стала значна стомлюваність дітей від он-лайн уроків. Бо жива безпосередня атмосфера в школі надихає дітей на нові ідеї, а спілкування через гаджети — навпаки, виснажує. Проте і з цим випробуванням успішно впорались, і тепер насолоджуються гамірним шкільним життям.

Наприкінці нашого спілкування ми запитали, як наважитись на дітей тим, хто ще вагається? На що отримали відповідь:

— Треба не вагатися, а народжувати й виховувати дітей. Дасть Бог дитину — дасть і на дитину! Бо діти — це справжній сенс буття й найбільша радість у житті.

Джерело: газета «Новини Городнянщини» №21 (11890) від 27 травня 2021, Павло Дубровський

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Косаренко, Мати-героїня, Дубровський, Новини_Городнянщини

Добавить в:
 
 


Центр Комплект