
1 липня ми відзначаємо професійне свято – День архітектури України. У нашому Чернігові однією з найвідоміших і найдосвідченіших компаній у галузі архітектури є приватне підприємство «АРДІ КА», котре заснувала та очолює чарівна й креативна Оксана Козир.

Галина Костенко все життя пропрацювала медсестрою. Медичній справі жінка присвятила 35 років. Нині залишається медичним реєстратором у Вороньківській сільській лікарській амбулаторії Бобровицького району, але й надалі продовжує допомагати хворим, які звертаються до неї за звичкою.

Робота слідчого потребує великої наполегливості та любові до деталей, готовності пожертвувати особистим часом та вмінням розговорити зловмисників, залізних нервів та мотивації зробити світ кращим. Всі ці якості є у слідчої Вікторії Ільченко.

Зазвичай героями наших публікацій про рятувальників стають співробітники, які працюють на передовій, борються з вогнем, рятують людей і майно від безжальної стихії. Робота інспектора районного сектору з надзвичайних ситуацій не настільки яскрава і героїчна, як у його колег, проте не менш, а іноді й більш важлива.

Наш земляк Руслан змалечку закоханий у туризм. Щоправда, в дитинстві він не замислювався над термінологією, а просто кожен похід у ліс, на ставок чи річку сприймав як необхідну часточку щастя. Достатньо довго активний відпочинок був для нього своєрідною віддушиною від щоденних турбот...

Відділ прикордонної служби «Гірськ» здійснює контроль державного кордону на території двох суміжних районів — Корюківського та Чернігівського. Кілька десятків кілометрів демаркаційної лінії охороняють кількасот прикордонників, більшість з яких — досвідчені професіонали-контрактники.

Щороку зменшується кількість людей, які пам’ятають повоєнні роки й можуть розповісти молодшому поколінню про страшні речі, які відбувалися на території України й Городнянщини зокрема під час Другоїсвітової війни.

Фермерське господарство «Лавр» — єдине сільгосппідприємство на Городнянщині, яке займається вирощуванням виключно картоплі. Колись вирощувана в кожному колгоспі, нині картопля переживає не найкращі часи й вирощується переважно в домашніх господарствах на городах.

Нещодавно городнянка Юлія Косаренко удостоїлася почесного звання «Мати-героїня». В родині Косаренків дев'ять дітей, найстаршій з яких шістнадцять років, а найменшій — один рік і сім місяців. Голова родини Сергій також з багатодітної сім’ї, в якій виросло десятеро дітей, він, до речі восьмий.

Моє покоління без роботи ніколи не сиділо. Ми працювали ще зі шкільних років. У наших батьків завжди було для нас чимало доручень. Наприклад, підмести у хаті, у дворі, прибрати на вулиці, скласти дрова, поворушити чи згребти сіно, спостерігати, щоб на городі не було курей… А ще доглядати за меншими дітьми. Бувало, що ніколи і з друзями було вільно погуляти. Хоча і в них були свої обов'язки. Ото тільки вже ввечері, коли прийдуть батьки з роботи, а корів та овець пригонять з пасовища, повечерявши, могли відвести душу.