
Статиця і гомфрена, лагурус і геліхризум - усі ці незнайомі для багатьох слова для Наталії Голуб - дивовижний світ квіткового захоплення. У кожному її букеті сухоцвітів, різнобарвних і надзвичайних, лише чиста і позитивна енергія, бо ж кожна рослинка вирощена власноруч із насінинки...

Найбільшим природним багатством нашого регіону є ліси, які дають людям не тільки деревину, гриби і ягоди, а ще й роботу. В лісовій галузі працює чимало людей, які за багато років «поріднилися» з лісом, оберігаючи його від хвороб, пожеж і шкідників, забезпечуючи його відновлення після рубок і догляд за саджанцями.

30 листопада- прекрасний привід проявити ще раз любов до наших домашніх улюбленців. Адже саме у цей день відзначають їхнє свято. Всесвітній день домашніх тварин вкотре нагадує нам про те, що приручених звіряток необхідно кожній людині сприймати виключно як друзів, підопічних, членів своєї сім’ї, але зовсім не як об’єкт розваг.

Допомагати людям - надзвичано блпгородна справа - все це добре розуміють ті, хто пов’язав свою долю з медициною. Адже, обираючи професію медика, вони стають частиною особливої спільноти людей, які свідомо вирішили піклуватися про людське здоров’я.

Геннадій Полях підкорив всі найвищі вершини Карпат, любить спускатися на лижах з гір, 20 разів стрибнув з парашута і сотню разів переплив зимову річку. Та все ж одна обставина змусила його покинути купання в холодній воді.

Подружжя Петра Івановича та Надії Євдокимівни Олещенків їхні односельці у Киріївці знають і шанують, як відмінних професіоналів своєї справи, господарів, добрих і щирих людей, які при потребі завжди простягнуть руку допомоги тим, хто цього потребує.

У молодості він писав вірші і грав на гітарі, а після аварії, яка назавжди змінила його життя і змусила все переосмислити, вирішив: треба залишити після себе якусь згадку. - Я залишився інвалідом і з’явилося багато часу для роздумів, - каже великодочинець Вадим Іванюк.

Випускний вечір у Борзнянському сільськогосподарському технікумі - свято завжди особливе. Ніби й така ж, як у школі, атмосфера урочистого прощання з навчальним закладом, такі ж яскраві букети й щирі посмішки на обличчях щасливих юнаків та дівчат.

45-річний кинашівець Віктор Прокопчук - невисокий, худорлявий, усміхнений, постійно «на телефоні». Щоб поспілкуватися, від роботи відірвався всього на декілька хвилин. На Борзнянщині він опинився у 1986 році, коли батьки в пошуках роботи знайшли оголошення в газеті про Кинашівський колгосп-мільйонер...

Квіти — це вічна краса. Хтось любить троянди, а інший — у захваті від ромашок, а ще комусь майже завжди здається, що довкола пахне фіалками. Але є й такі, які з захопленням плекають квіти не лише влітку, а й взимку.