• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Кардіохірург Ігор Венгер: «Метою операції є не замінити хворе серце на здорове, а відновити роботу рідного»


Кардіохірург Ігор Венгер: «Метою операції є не замінити хворе серце на здорове, а відновити роботу рідного»

 

Сьогодні ми хочемо розповісти про лікаря з великої літери, якого знають не тільки у Чернігові та області, а й за її межами. Це Венгер Ігор Васильович, завідувач кардіохірургічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 та головний позаштатний лікар-кардіохірург управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА.



Ігорю Васильовичу 47 років, він одружений та виховує двох гарних доньок. Родом з Дніпропетровської області, куди його батька направили на роботу після закінчення медичного інституту. Трохи пізніше сім’я переїхала до Черкащини. Батько Ігоря був лікарем-терапевтом, очолював сільську дільничну лікарню. Тому питання вибору майбутньої професії перед хлопцем не стояло. І по закінченню школи він вступив до Одеського державного медичного університету. Зараз Ігор Венгер вже 5 років працює кардіохірургом у другій міській лікарні та очолює кардіохірургічне відділення, яке було відкрито у 2019 році. «Але до кардіохірургії, - розповідає Ігор Венгер, - в мене був ще довгий та тернистий шлях».

- Розкажіть, будь ласка, про цей шлях
- Після закінчення медичного університету я протягом двох років проходив інтернатуру на базі двох лікарень: обласної Черкаської лікарні та лікарні швидкої допомоги у Києві за спеціальністю «Анестезіологія». Після інтернатури був розподілений у лікарню містечка Сміла, де пропрацював 5 років загальним анестезіологом. Через деякий час я переїхав до Черкас, де саме відкривалася кардіохірургічна служба, до якої був запрошений кардіохірург із Києва. Там я вже в якості кардіоанестезіолога протягом 5 років спостерігав як проводяться операції на відкритому серці.
Взагалі професія хірурга мене завжди захоплювала, можливо тому, що мені подобається щось робити, майструвати своїми руками. Тому, після деяких вагань та роздумів, я вирішив кардинально змінити свою спеціальність і, пройшовши спеціалізацію на базі інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова М.М., у 2010 році здобув спеціальність кардіохірурга. Потім два роки я навчався в клінічній ординатурі цього інституту і працював у відділенні інфекційного ендокардиту під керівництвом кардіохірурга та доктора медичних наук Крикунова О.А.

- Яким же чином ви опинились у Чернігові?
- Під час роботи в інституті ім. Амосова М.М., директор закладу Лазоришинець В.В. запропонував мені поїхати у Чернігів та подивитися, чи є можливість створити окреме кардіохіругічне відділення на базі міської лікарні №2. По закінченні мого двомісячного відрядження я доповів Василю Васильовичу, що Чернігівщина з населенням у 1 мільйон звісно потребує незалежного кардіохірургічного відділення. І я прийняв рішення залишитися працювати кардіохірургом у Чернігові, чим я зараз і займаюся.



- На скільки ліжок розраховано кардіохірургічне відділення? Скільки у вас працює хірургів та персоналу взагалі?
- Відділення розраховано на 20 ліжок. Всього, разом зі мною у відділенні працює 20 медиків, з них - 3 лікарі-кардіохірурги, які знаходяться зі мною в операційній пліч-о-пліч. Я впевнений, що настане момент, коли вони будуть виконувати всі операції самостійно. Між іншим, до питання керівництва персоналом я вирішив підійти з усією відповідальністю і вивчився у Вінницькій академії. В цьому році отримав диплом магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».
Треба зазначити, що робота нашого відділення неможлива без тісної співпраці з іншими службами, бо наші пацієнти проходять декілька етапів від госпіталізації до виписки. Перед тим, як зробити операцію на серці, пацієнту потрібно зробити діагностику всього організму.

- Які операції на серці ви проводите?
- За цей час ми не тільки збільшили кількість оперативних втручань, але й максимально розширили спектр хірургічних операцій. Ми оперуємо набуті вади серця (ревматичні, атеросклеротичні), робимо протезування всіх клапанів, пластичні операції аортального, трикуспідального, мітрального клапанів, важкі операції Девіда та Бенталла на аорті з реконструкції кореня аорти зі збереженніям або протезуванням аортального клапану. Якщо за 100% брати всі операції, які ми виконуємо, то 50% припадає на операції при ішемічній хворобі серця – шунтування коронарних артерій.
Єдине, що ми не робимо - ми не оперуємо маленьких дітей і не займаємося трансплантологією, хоча пересадка серця є в наших амбітних планах.

- Ви доволі часто викладаєте в Facebook відео проведених вами операцій, які справляють неоднозначне враження на людину не з галузі медицини. З якою метою?
- Так, зараз в еру цифрових технологій відеозйомка в операційній стала не тільки можливою, але й необхідною складовою нашої роботи. Відзнятий відеоматеріал стає і для лікарів, і для населення важливою формою відображення проведення операцій при рідкісних, неординарних та запущених захворюваннях.
Ми хочемо, щоб люди розуміли - не варто допускати протікання хвороби серця до такої стадії, коли хірургу допомогти вже вкрай складно. До того ж, самі пацієнти переносять такі операції дуже важко. Але ми завжди робимо запис так, щоб не відбувалося жодної ідентифікації та схожості з пацієнтом.



На відео видалення міксоми

- Яким обладнанням оснащено операційну?
- Я би назвав операційну високотехнологічною кімнатою, яка оснащена великою кількістю різної апаратури. Назву лише деякі види обладнання:
- апарат штучного кровообігу;
- апарат штучної вентиляції легенів;
- фібрілятор, що викликає фібриляцію шлуночків;
- дефібрілятор, що припиняє фібриляцію шлуночків;
- апарат ультразвукової діагностики з датчиками;
- шприцеві насоси, які дозволяють програмувати швидкість введення лікарських засобів;
- електровакуумні відсмоктувачі;
- водяна баня для зігрівання пацієнта під час операції;
- високотехнологічне світло, яке дозволяє чітко, без тіней бачити рану пацієнта;
- оптичні прилади;
- бінокулярна оптика, яка в декілька разів збільшує товщину мікроінструментів та ниток;
- різні засоби захисту (якщо у пацієнта гепатит чи СНІД) тощо.


На фото - доброякісна пухлина - кіста перикарду. Проявляє себе коли збільшуючись в розмірах починає здавлювати органи середостіння, серце, легені, трахею та стравохід. Часто виявляється як знахідка при проходженні профогляду. Видалили з правосторонньої мініторакотомії.


- Що ви можете сказати про мініінвазивну кардіохірургію?
- Мініінвазивна кардіохірургія є зараз новою тенденцією у світі. Хірург оперує серце через міні-розріз 5-8 см між ребрами або уздовж грудної кістки. Пацієнти набагато краще почуваються після операції, швидше встають з ліжка і відновлюються. Ми вже почали робити такі операції, але справа в тому, що не всі патології можна оперувати таким способом.

- Опишіть ваш типовий робочий день. Оперуєте щодня чи ні?
- До пандемії мій типовий день починався о 5-й ранку, потім була пробіжка, п’ятихвилинка на роботі, консультації та одна операція в день. Ввечері вдома я мав особистий час. Це міг бути саморозвиток, читання, велопрогулянка, похід до кінотеатру чи театру та ін.
На сьогодні описати мій типовий день складніше. Оперуємо ми щодня, крім понеділка. Взагалі, понеділок у нас вважається стерилізаційним днем, коли ми миємо, драїмо, дезінфікуємо операційну. Але буває, що і в понеділок оперуємо після 12-ї години. Операцій може бути дві в залежності від складності та часу проведення. Нажаль, у нас в операційній тільки один стіл, тому ми можемо робити другу операцію тільки після закінчення першої. Тобто, якщо операція в середньому проходить 5 годин, потім потрібно годину, щоб вимити операційну та провести другу, то доволі часто я повертаюся додому після 12-ї ночі.

- Яку операцію ви вважаєте найбільш складною?
- Існують операції, які є складними технічно. На мою думку найскладнішою є операція, метою якої є не замінити хворе серце на здорове, як при трансплантації, а відновити роботу хворого, але рідного. Наприклад, зробити протезування клапана серця і пластику – це, як кажуть в Одесі, «две большие разницы». Протезування від пластики відрізняються приблизно, як фотографія від картини. Взагалі, я вважаю що Бог придумав людське тіло, серце та організм в цілому бездоганно. Відновлення роботи рідного сердечного клапана не тільки потребує особливої майстерності від хірурга, а і є набагато кращим для людини. Складною операцією ще є поєднання різних патологій в серці одночасно (наприклад, заміна клапанів та шунтування, або заміна аорти та заміна клапанів тощо).

- Яка середня тривалість операції та яка була найдовшою у вашій практиці?
- Найдовша операція тривала 16 годин. Розумієте, є речі, які не залежать від хірурга. Технічно видалити зношений клапан і вшити протез можна за 1-1,5 години. Але бувають випадки, коли ми все зробили правильно, а серце самостійно не справляється та потребує використання апарату штучного серця. Передбачити коли відбудеться відновлення самостійної роботи серця складно і нам доводиться чекати кілька годин, щоб потім відключити апарат штучного кровобігу.
А доволі складні технічно операції Девіда, Бенталла можуть тривати 5-6 годин. Стандартна операція шунтування кровоносних судин триває до 3 годин.

- Скільки операцій ви провели за 10 місяців цього року? Чи були летальні випадки?
- На сьогоднішній день, ми провели 182 операції на серці. За цей час було декілька летальних випадків. Наприклад, один був пов’язаний з тромбоемболією легеневої артерії. Якщо є хоча б піввідсотка на порятунок, родичі хворого зазвичай згодні на операцію.
Також бували випадки, коли ми оперували пацієнтів в термінальних стадіях захворювання, коли врятувати життя майже неможливо.

- Який середній вік пацієнтів вашого відділення?
- Середній вік наших пацієнтів – від 60 до 80 років. Пам’ятаю дідуся поважного віку, десь за 80, який був пристрасним любителем гри у шахи та грав на Валу, де збиралися інші гравці. Так він після операції на серці вигравав у мене партії на раз-два.
За своїм досвідом я зустрічав багато людей, які відрізнялися різним ставленням до життя. Найбільше мене вражає, коли одні зводять рахунки з життям у 16 років через нерозділене кохання, маючи абсолютно здоровий організм, а інші в 90 мають таку величезну спрагу до життя, що тільки завдяки їй виживають після доволі складних операцій та продовжують радіти кожному дню. 50% успіху у одужанні залежить від медичного персоналу та якості зробленої операції, а інші 50% - тільки від самої людини та його бажання жити.
Одного разу ми робили операцію 30-річному хлопцю, який переніс інфаркт міокарду і мав вражені коронарні судини. Але це скоріше мало спадковий характер, бо у нього батько молодим загинув від інфаркту. Ми вчасно зробили йому шунтування і я сподіваюсь, що він розірве погану спадковість у своєму сімейному дереві.



 На фото - все, що залишилось від аортального клапана у 30-річного пацієнта

- Чи притаманне вам емоційне вигоряння, бачачи щодня людей на межі між життям та смертю?
- На мою думку, вигораєш тоді, якщо робиш не те, що треба або займаєшся не своїм ділом. А якщо ти знайшов себе у професії та вона приносить тобі моральне задоволення, то вигорання нема. Звичайно, інколи бувають і невдалі операції, а вкладено при цьому багато сил і фізичних, і моральних. Але що поробиш? На одному дереві можуть рости і кислі плоди, і солодкі. Наше життя - це чергування доброго та поганого, кислого та солодкого. Якщо тобі довелося з’їсти кислий плід, пригадай слова мудрого царя Соломона: «Все пройдет. Пройдет и это». До невдач потрібно ставитися по-філософськи, не опускати руки та незважаючи ні на що, йти вперед до своїх цілей.

- Ваше ставлення до алкоголю, куріння?
- Я взагалі не вживаю алкоголь та не палю. Був такий досвід у молодості, як мабуть, у всіх.

- Яким чином ви відновлюєтеся? Що взагалі вам подобається у цьому житті?
- Мені подобається єднання з природою. Я відновлююся, коли милуюся якимись гарними краєвидами. Дуже люблю гори. Я член Федерації альпінізму і скелелазіння міста Києва, маю 2-й разряд в цій області свого захоплення. Ми з друзями намагаємося хоча би раз на рік виїжджати та підніматися у високі гори. Саме в горах так званої сили, дуже багато. Піднімаючись у гори, ти дуже багато віддаєш сил, але водночас ти багато їх й накопичуєш. В цьому році ми побували в горах Киргизії, а саме у горах Тянь-Шаню. У нас було сходження на один із «семитисячників» —Пік Ібн Сіни (колишній Пік Леніна). Ми піднялися на висоту більше ніж 6000 м, але через погодні умови не дійшли до вершини.
Раніше побували в італійських Альпах, піднімалися на Монблан («Біла гора»), були в Словаччині у Високих Татрах, звісно, багато разів в наших рідних Карпатах. До речі, у нас було зимове семиденне сходження на Говерлу (2061 м) саме на Різдво. Незважаючи на сніг по пояс та температуру повітря -20, ночували в наметах. Ніхто не захворів, а навпаки всі набралися сили, зарядилися небувалими емоціями і з новою енергією продовжили роботу до наступного разу.





В Альпах

На закінчення хочу сказати, що люди внаслідок всяких захворювань, неправильного харчування чи некоректного способу життя наживають собі хвороби, які потім призводять до поломок у різних органах, в тому числі і в серці. Тому бережіть себе, своє здоров’я та цінуйте життя – іншого у вас не буде.

Наталія Вербицька

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: кардіохірург, Венгер

Добавить в:
 
 


Центр Комплект