Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Фермер, який надавав безкоштовне молоко для ніжинців, вдячний своєму колективу і ЗСУ
Рекламодателям

Радио
Радио

Фермер, який надавав безкоштовне молоко для ніжинців, вдячний своєму колективу і ЗСУ

 

Сьогодні, коли Чернігівщина і Ніжин, зокрема, поступово оговтуються від наслідків повномасштабного вторгнення російських загарбників і повертаються до звичного життя, ми можемо і повинні розповісти про тих, хто включився у спільну справу, надаючи допомогу іншим. Насамперед, це чимала волонтерська гвардія, фермери, пересічні ніжинці.



Варто згадати фермера Дмитра з Красносільського – саме так його тоді називали. Майже місяць він надавав для ніжинців безкоштовне молоко. За підрахунками, за час активних бойових дій тільки Ніжин отримав близько 95 тонн цього продукту.

Ми, журналісти, досить тривалий час напрошувалися на бесіду з Дмитром Свистільником. Це виявилося непросто, оскільки він дуже зайнята людина. Навіть у день зустрічі нам довелося чекати Дмитра понад годину. Але сама зустріч, атмосфера, в яку ми попали, були варті згаяного

Спочатку трішки – про атмосферу. Уявіть собі такий оазис посеред поля, який створили люди. Це не просто звичайна ферма, як звикли ми собі уявляти. Це цілий комплекс з будівель, де почуваються добре і тварини, і люди, котрі їх обслуговують. Саме так – спершу про тварин, з особливою повагою. Бо вони – один з найголовніших скарбів СТОВ «Надія». Завдяки праці на фермі люди мають можливість годувати сім’ї.

Тут є навіть готель зі справжнісіньким ресепшном, де можна замовити каву і номер, щоб перепочити. У готелі охайно і затишно. Зроблено чудовий ремонт. З любов’ю упорядкована і територія біля готелю: доріжки викладені тротуарною плиткою, гарно облаштовані клумби, є бесідка і садова гойдалка.

Нарешті з’являється наш головний герой. Привітний молодий чоловік перепрошує за доставлені незручності. Знайомимося. Дмитро Свистільник – керівник ферми СТОВ «Надія». Родом з Чернігова. Закінчив Київський політехнічний інститут. Мав намір пов’язати життя з правоохоронними органами. Але випадково, за сприяння друга, у 2013 році потрапив до с. Красносільське Борзнянського району Чернігівської області.

Розпочинав з роботи дояра, яка, до речі, повністю автоматизована. З часом «доріс» до посади керівника. Кидати роботу поки що не збирається, оскільки чоловіка все влаштовує: комфортні умови, пристойна зарплатня, злагоджений колектив. Дмитро рідко покидає межі ферми – весь час відбирає робота.

«Це вже мій дім, а не просто робота. Як я можу покинути рідну домівку?» — ставить риторичне запитання чоловік.

Про свою роботу Дмитро розповідає із захопленням: «Це дуже кропітка праця. Надважкий період – з квітня по кінець жовтня. Щодня потрібно доїти, годувати, прибирати у приміщеннях. Протягом зими обраховуємо, як жити у наступному році. Від того, як тварину годують, лікують, доять, напряму залежить процес виробництва молока. Зауважу: молока екстра ґатунку! Наш продукт має відповідні до норм параметри жиру, білка, чистоти. Для цього на фермі є все необхідне обладнання».

Будувати ферму розпочинали з нуля. Перші корови з’явилися у середині червня 2013 року. Спочатку доводилося важко. Крок за кроком рухалися вперед. Наразі на фермі СТОВ «Надія» налічується 1650 корів. З них 1350 – дійного стада. А ще 1000 телят, 900 бичків.

На фермі працюють майже 100 чоловік.
Переважна більшість – місцеві або з навколишніх сіл. У колективі чимало молоді, адже робота потребує сил, енергії, вміння користуватися сучасним обладнанням. Працюють 24/7 у дві зміни – нічну і денну.

На фермі підключений WI-FI для обслуговуючого персоналу. Наведений у приміщеннях лад дозволяє працівникам носити капці, а не гумові чоботи, як ми звикли. Кожна тварина чипована, знає своє місце. І кожна має свій гумовий килимок.

Корми збалансовані, включають у себе 9-11 інгредієнтів. Щодоби потрібно у середньому до 60 кг корму на голову. Вигул на фермі не передбачений, але свіжого повітря, світла, тепла і кормів тваринам вдосталь.

Зі слів Дмитра Свистільника, наразі ферма автоматизована приблизно на 70%. Але немає меж досконалості: хочеться осучаснити приміщення по максимуму. Однак це – згодом. Наразі прикладають всіх зусиль для того, щоб якомога швидше повернутися до довоєнного ритму. Хоча, за словами Дмитра, це економічно складно: за період активних бойових дій втрачено багато ресурсів.

«В першу чергу, йдеться про продуктивність тварин. Якщо до 24 лютого надій складав 33 тонни на добу, то наразі – 26–27 тонн. У перші дні повномасштабного вторгнення не знали, що робити. Це був шок. Головне, за що переживали – як зберегти стадо. Спочатку молоко просто виливали. До 20 тонн щодня, уявляєте? А коли через кілька днів зрозуміли, що шляхи відрізані, то вирішили роздавати молоко людям. Доставляли своїми силами. Спочатку – по навколишніх селах. Через тиждень почали шукати контакти голів громад, сільських рад. Таким чином, вийшли на Ніжинського міського голову Олександра Кодолу. Він не відмовив. Вже наступного дня нам зателефонував заступник міського голови, і було вирішено логістичне питання», – пояснює Дмитро Свистільник.
Рішення надавати людям молоко безкоштовно підтримали й акціонери СТОВ «Надія». Тоді воно було виваженим і стратегічно правильним. Про це фермери не шкодували ані тоді, ані зараз.

«Кожен з нас робив те, що від нього залежало: ми молоко надавали, волонтери його доставляли під обстрілами, Збройні Сили нас захищали. Від себе особисто хочу подякувати своєму колективу, адже на 95% це звичайні люди: трактористи, дояри, механізатори, ветлікарі. Весь цей час вони добровільно ходили на роботу – ми нікого не змушували. Під час обстрілів ховались у бомбосховищі, а коли небезпека минала, продовжували працювати. Безмежна вдячність ЗСУ за те, що не дали ворогу просунутися далі. На жаль, війна ще не закінчилася, тому розслаблятися не варто», – зазначає наш співрозмовник.

Чи готові до співпраці з Ніжинською громадою і в подальшому?

«Наші двері відкриті для всіх. Наразі СТОВ «Надія» реалізує молоко великим підприємствам. Віддавати продукт безкоштовно можливості поки що немає: ціни на енергоносії та пальне невпинно ростуть, потрібно сплачувати зарплату і податки, утримувати ферму. Нині кожен кілограм молока на вагу золота», – зауважує Дмитро.

Але найголовніше те, що вони мають можливість працювати у спокійній обстановці, і таким чином, наближати нашу Перемогу. Все решта, як то кажуть, справа наживна.

Ми вкотре щиро подякували Дмитру, власнику ферми і колективу від усієї Ніжинської громади за безкоштовне молоко та їхні великі серця. Амбітний керівник тієї ж миті зірвався у справах.

А екскурсію фермою для нас провів начальник зміни Ігор Сагайдачний. Такий же молодий, але вже досвідчений, як і його керівник. Він залюбки посвятив нас у процес виробництва молока. Ми отримали купу приємних вражень від цікавої і змістовної екскурсії. Не щодня таке буває!

Поверталися додому з особливим відчуттям, що познайомилися з людьми, які роблять велику справу для нас, українців.

Автор: журналіст сайту «УН» Валентина Савчук

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: фермер

Добавить в:
 
 


Центр Комплект