Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Аліна Білодід: «Школа — це моя доля»

Радио
Радио

Аліна Білодід: «Школа — це моя доля»

 

Аліна Білодід - педагогиня вищої кваліфікаційної категорії, має звання старшого вчителя. Колеги говорять, що вона досвідчений пе­дагог, скромна, привітна та добро­зичлива. Сьогодні Аліна Білодід - заступник директора з виховної роботи у Гужівському ліцеї, там чи­тає історію, правознавство та гро­мадянську освіту. Паралельно пра­цює в Ічнянському ліцеї №4, якому віддала понад три десятиліття. Працювала вчителем правознав­ства і вихователем групи продов­женого дня. За педагогічну роботу неодноразово нагороджена ди­пломами і грамотами. А цьогоріч Аліна Білодід стала переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2022» у номінації «основи правознавства».



- Мені приємно, що мою вчи­тельську працю оцінили не тільки діти, а й колеги-освітяни, - гово­рить пані Аліна про те, що для неї означає перемога у конкурсі. - Він показав, що потрібна велика підго­товка, яка й зіграла ключову роль. Це також підтримка колишньої ди­ректорки ліцею №4 Олександри Колесніченко та її заступниці, а нині в. о. директорки Тетяни Данилець-Кутової. І, звичайно, усього педколективу.

Як і всі інші учасники, вчителька брала участь у конкурсі в онлайн-форматі. Згадує, як у школі про­пали світло й інтернет, а в цей час треба було провести майстер-клас для членів журі.

- Тоді мій колега Максим Суп- рун швидко зорієнтувався і на своїй машині відвіз мене до себе додому, аби я змогла завершити майстер-клас. Час не чекав, а до Максима було їхати найближче, - із вдячністю говорить вчителька,
відзначаючи згуртованість педаго­гічного колективу.

Наразі Аліна Володимирівна го­тується до фіналу Всеукраїнсь­кого конкурсу «Учитель року», який відбудеться після завершення воєнного стану.

54-річна Аліна Білодід - педагог із 32-річним стажем. Своїми міц­ними знаннями з правознавства їй завдячує не одне покоління дітей. Для неї бути вчителем означає не просто ходити на роботу. Це її стиль життя та її доля.

«І ПРОФЕСІЯ, І ПОКЛИКАННЯ, І ДОЛЯ. ТОБТО, ТРИ В ОДНОМУ»

Кажуть, що вчитель - професія, яку потрібно любити душею, інакше працювати не вийде.

- Це моя і професія, і покликання, і доля. Тобто, три в одному, - гово­рить Аліна Білодід.

Про таких у народі кажуть: «вчитель від Бога». Адже робота справжньо­го вчителя не закінчується дзвони­ком з уроку. Те, що одержують учні в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості.

А наповнила її серце бажанням сіяти розумне, добре вічне тітка Галина, яка працювала вчителькою історії.

- Коли я приїжджала до тітки, то залазила на горище - там було по­вно книг з історії, які я з цікавістю читала. На горищі я, можна сказа­ти, й жила, - згадує співрозмовни­ця, в якої любов до історії, як би це дивно не звучало, почалася з гори­ща. І в школі Аліна Володимирівна теж любила предмет історії, знала його на п’ятірку, бо вчителі давали міцні знання - тож вибір майбутньої професії для неї був очевидним.

- Я не могла обрати іншу про­фесію. Педагогіка для мене - це покликання і здійснення дитячої мрії, - розповідає пані Аліна. - Ми­нали роки мого навчання у школі і в свідомість поступово вкарбувалося переконання: стану тільки вчите­лем. Після школи без вагань пішла вступати до Чернігівського педаго­гічного інституту ім. Т. Г. Шевченка на історичний факультет.

Три роки поспіль дівчина вступа­ла до вишу. Постійно одного балу на іспитах не вистачало. Лише на четвертий рік цілеспрямованій абітурієнтці вдалося стати студен­ткою, адже більше ніким себе не бачила - тільки вчителем, і батьки її теж підтримували. А поки йшла до своєї мрії, працювала у місцевій школі старшою піонервожатою, здобуваючи неоціненний досвід роботи з дітьми, який через декіль­ка років допоміг їй, вже дипломо­ваній вчительці, впевнено пере­ступити поріг школи, зайти у клас і провести свій перший урок.

Ще в інституті Аліна Володимирівна вийшла заміж за свого однокурс­ника-ічнянця Віктора Білодіда, який оком накинув на темнооку студентку. Так молоду вчительку з міста Городні і занесла доля в Ічню, де й почалася її педагогічна діяль­ність. До речі, вчителями були й батьки її чоловіка. Тож Аліна відчу­вала підтримку родини, де до про­фесії вчителя ставилися особливо трепетно та з великою шаною.

Й Аліна Білодід згодна з думкою, що учитель - професія від Бога. Усі інші - від учителя.
- Вчитель - не тільки Божий дар. Це відповідальна та наполеглива праця, - переконана Аліна Білодід.
- Адже саме вчитель помічає здіб­ності учня, розкриває усі грані його потенціалу. І вже потім школяр ро­бить свій вибір професії. Ми лише допомагаємо йому себе знайти у цьому житті.

ЦІКАВІ УРОКИ - ЗАПОРУКА УСПІХУ

- Педагогіка не стоїть на місці. У кожного справжнього вчителя по­винне бути нестримне бажання по­стійно розвиватися, самовдоскона­люватись, шукати нові цікаві методи викладання. Справжній учитель ніколи не перестає здобувати нові знання, рухатися у ногу з часом. Адже сучасне життя безупинно змі­нюється, і з кожним роком у дітей з’являються нові інтереси.
Щоб діти не сказали, що мої уро­ки нудні, намагаюсь дати знання, які їм знадобляться у житті. Я на­віть акцентую дітям, щоб вони їх використали саме на користь собі, - так про свої уроки каже співроз­мовниця.

Аліна Володимирівна щороку го­тує учнів до районних та обласних олімпіад з правознавства. Чимало її учнів стали студентами юридич­них та історичних факультетів і вона щиро радіє цьому.
Працюючи багато років зі школя­рами, вчителька знає, що кожна ди­тина індивідуальна і до кожної з неї потрібно знайти свій, особливий ключик. Показати на що вона здат­на, додати їй упевненість.

- І двадцять років тому так було, і зараз так воно є. І якщо хто думає, що з дітьми легко - це неправда, - зазначає вчителька. - Хоча су­часні діти - це зовсім інше бачення навколишнього світу, суспільства, своєї перспективи. До речі, й су­часність педагога зовсім не зале­жать від віку, а від його любові до професії та дітей. А ще велику роль відіграє те, що ти маєш тут, в сере­дині. Я особисто відчуваю, що мені років тридцять. Це ще більше сти­мулює мене вчитися чомусь новому.
Мабуть, тому в Аліни Володими­рівни є своє педагогічне кредо, яке визначає сутність і принципи її пра­ці: «Навчати інших - вчитися самій». Вона не боїться ніяких змін в освіт­ньому процесі. Зокрема, це сто­сується й переходу на дистанційку.
- Вчитися треба за будь-яких умов. Найкраще для мене, звісно, очне навчання. Коли ти бачиш дітей у класі, зокрема, чи встигли вони все записати. Але ми, вчителі, вже пристосувалися й до нової форми подачі знань дітям. Ти маєш бути майстром, щоб змусити дитину, яка знаходиться по той бік екрана, працювати та засвоїти знання,- вважає вчителька.

«НІЧ ВЕЛИКА!»

Я поцікавилася у пані Аліни як вона все встигає з шаленим робочим ритмом. Адже вдома є невеличке господарство. Та й відпочивати тре­ба. На що співрозмовниця відповіла з гумором: «Ніч велика!» Як потім уточнила, лягає спати пізно, десь о першій ночі, а встає о шостій. Зате під час своєї щорічної довгої вчи­тельської відпустки присвячує себе родині. Й цінує той час, коли додому з’їжджаються дорослі син та донька.
А ще любить художню літературу, особливо фантастику. На читан­ня часу не вистачає, то слухає аудіокнижки. І знаєте коли? Доро­гою до школи і назад.

Та справжнє задоволення їй приносить вишивання бісером. Жаліється тільки, що часу не виста­чає на таке творче натхнення.

- Якби у добі було не 24 години, а 25, - то я б точно усе встигала, - з посмішкою говорить Аліна Білодід. А потім вже серйозно додає, - А ще хотілося б, щоб моя вчительська праця не була даремною.

Джерело: газета "Трудова" від 29.09.2022, Світлана ЧЕРЕП

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Білодід, вчителька

Добавить в:
 
 


Центр Комплект