Новини

Людям про людей 

• 
  (16 листопада 2022 15:34) Життя в Італії очима чернігівки

  Чернігівка Тетяна Терещенко разом із донькою Олександрою виїхали з міста в березні, рятуючись від війни. У той час посилювалися обстріли, залишатися в Чернігові ставала дедалі небезпечно. Подруга Тетяни дозволила скористатися своїм авто. Жінка знайшла водія, який погодився допомогти і так ще врятувала свою маму, і сестру з її доньками. У будинок Тетяни, розташований

  Коментарів: 8
• 
  (13 листопада 2022 14:48) Втікачі від війни або чотири покоління під одним дахом

  Окраїна села Погреби. Між полем кукурудзи, лісосму­гою і київською трасою затиснутий охайний буди­ночок. Над хвірткою - табличка «вул. ім. Леніна». І не лише вона з того - вже не існуючого, колишнього, до­воєнного - життя. Люди за хвірткою також інші: що таке війна, вони побачили ще вісім років тому. З тих пір мирне життя у рідному Первомайську Луганської

  Коментарів: 1
• 
  (13 листопада 2022 14:12) Оригінальні світильники та торшери створює у себе вдома Людмила Мося

  Неймовірної краси торшери та світильники у вигляді пишних орхідей, витончених троянд, яскравих жоржин, запашних лілій та інших різноманітних квітів у себе вдома робить сновчанка Людмила Мося. Таке заняття стало своєрідним хобі для жінки ще чотири роки тому. Тоді Людмила, переглядаючи стрічку новин в інтернеті, натрапила на фотографії

  Коментарів: 0
• 
  (13 листопада 2022 14:04) Дружині викраденого старости села Анатолія Сірого чоловік сниться живим, бадьорим, в поривах повернутися додому

  Парадокс, але видався він дуже сонячним і теплим, без віщувань біди. А вона, справжня біда, була поруч, в селі. Рашисти в`їжджали туди колоною, прямуючи до сільради, до головного сільського посадовця, до старости. Чи міг він сховатися, виїхати в безпечне місце? Міг! Варіанти були, транспорт був, однак Анатолій Олександрович розумів, що кудись подівшись, створить небезпеку для діловода Олени Аніщенко, інших активістів,

  Коментарів: 0
• 
  (13 листопада 2022 13:43) Захисники з Борзнянщини: «Будемо клепати ворога доти, допоки не виб’ємо його з нашої землі»

  Вони не надто багатослівні, втім, мабуть, як усі військові. Про свою службу на різних фронтах го­ворять скромно і стримано, між словом, наче нічого особливого не роблять. Хоча на водіях та механіках тримається і тилове забезпечення, і евакуація з «га­рячих» точок, і справна робота всієї важкої техніки.

  Коментарів: 0
• 
  (12 листопада 2022 15:21) 23-річний Віталій Харченко з Риботина повернувся із Чехії, щоб захищати Україну

  23-річний Віталій Хар­ченко з Риботина, дізна­вшись, що в Україні роз­почалася війна, залишив свої закордонні заробітки і пішов добровольцем на фронт. Навіть мамі від­разу про своє рішення не сказав... - Рішення йти в ЗСУ прийняв відразу, 24-го лю­того. Моя рідна Коропщина, моя родина були в частковій окупації. Я повинен їх захищати. Хо­тів дістатися до Коропа, побачити рідних

  Коментарів: 3
• 
  (12 листопада 2022 14:42) Летять дрони і ракети, а ми садимо часник...

  Цей рядочок, що винесено у заголовок чергового допису про працівників такої непростої і копіт­кої сфери - соціальної, популярний серед людей у нинішній, воєнний, час, бо символізує життєстійкість українців у найтяжчі періоди на­шої історії. Він якнайкраще в цей складний час у кількох словах ха­рактеризує і роботу соціальних ро­бітників, які забезпечують догляд літніх одиноких земляків вдома.

  Коментарів: 1
• 
  (12 листопада 2022 14:08) Ігор Сердюк: «Восени буде ще активна фаза воєнних дій, взимку - затишшя, а з весною буде наша перемога»‎

  Україна обов'язково переможе у війні. На це тільки потрібен час. Все-таки за Україну воює цілий народ, а за росію - її влада. У ць­ому й різниця. Мобілізація їхня нам теж не страшна. Росія таким чином робить тільки видимість воєнних дій. їхній нинішній призов - це не навчені і не підготовлені солдати, яких відразу відправляють на війну.

  Коментарів: 0
• 
  (11 листопада 2022 18:43) 43 дні в обласній дитячій лікарні в Чернігові провів 17-річний В’ячеслав Бойко з Охрамієвичів

  Війна застала на той час 16-річного хлопця з Корюківщини на лікуванні в Чернігові. З перших днів рідні вже не мали змоги забрати його додому, в село Охрамієвичі. В’ячеслав був у лікарні, коли рашисти нещадно бомбили Чернігів. З персоналом, який залишився з хворими, майже поріднився. Про те, якими були для юнака, що опинився далеко від дому, перші дні повномасштабної війни.

  Коментарів: 1
• 
  (11 листопада 2022 10:26) Родина Щербакових з Вікторівки розповіла, як пережили окупацію їх коні

  26 лютого Марія Щербакова зі своїм конем Енжелом повинна була перебазуватися у конюшню спортивної бази «Динамо-Київ» з метою підготовки до участі у Всеукраїнських змаганнях. Вже готували план тренувань, і раптом – війна. 6 березня у їхнє село зайшли ворожі танки. А у величезному дворі господарства Щербакових встановили САУ. Поруч був

  Коментарів: 0