
Ця родина добре відома не лише в Мені. Близько 20 років тому Скоробагатьки започаткували свій бізнес, який суттєво полегшив організацію рідними та близькими проводів в останню дорогу покійних. До цієї справи Скоробагатьки йшли довго
Вони у парі майже 54 роки. Живуть у любові та злагоді.

Щоб відволіктися від війни Людмила Пома почала плести ковдри і доріжки. А коли кількість готових виробів сягнула майже 140 і закінчилася сировина, перейшла на малювання. За два тижні бабуся вже намалювала понад 40 картин і її кімната перетворилась на справжню галерею. Захоплюється настільки, що продовжує своє мистецтво при ліхтарику і при свічках, коли нема світла. Найбільше дивує її азарт в такому віці, адже Людмилі Іванівні - 88 років!

Вона виглядає старшою за свої роки, але мова зовсім не про зовнішню зрілість. Ні, просто її очі дивляться на співрозмовника з глибокою осмисленістю, без тієї дитячості, яка притаманна її вікові. її мова виважена, чиста, речення - короткі, по суті. її день розписаний майже похвилинно: школа, заняття музикою, спортом і волонтерство. А борзнянці Ярині Косяненко усього 13 років...

Дитинство - голодне і босоноге, юність - війною обпалена, трудове життя - гартоване колгоспними буднями. Це окремі сторінки із книги буття одного із довгожителів Атюші, знаного теслі села Миколи Лукича Баранця, на життєвий поріг якого святий Миколай приніс 95-річний ювілей.

Термобілизну і флісові кофти, шапки і бафи, спальники і маскувальні халати для наших воїнів- захисників шиють коропські волонтерки Оксана Тептюк і Тетяна Назарчук. Усе це стало можливим завдяки фінансовій підтримці земляків. Бо і професійну швейну машинку змогли придбати, й оверлок, й необхідні тканини.

Чорнобиль увійшов у життя Олександра Бондаренка на початку 1987-го року, коли офіційна пропаганда вже відзвітувала про завершення основних робіт по ліквідації наслідків й побудову саркофагу, який офіційно назвали «об’єкт «Укриття». На початку березня чоловіка викликали у райвійськкомат й повідомили

Тетяна Троцик має рідкісний дар малювати і портрет людини може завершити за три години. Бухгалтер за освітою знайшла себе в творчості і 17 років займалась нігтями. Вже два роки, як майстриня робить тату і перманентний макіяж брів. Тетяна зізнається, що змінити рід занять переконала саме тяга до малювання. Під час роботи над портретом жінка бачить тіні, які

Насправді Варварі Петрівні Байдаловій із Кинашівки 100 років минуло вже кілька місяців тому. Бо ж мати казала, що народилася вона у липні, у жнива. А вже якось так склалося, що батько записав її груднем... Це вона добре знає, хоча останнім часом і скаржиться на пам’ять. Каже, вдень їй важко зібрати всі думки докупи.

Із 14 листопада в Ічні працює садочок №3. Це єдиний на все місто дошкільний навчальний заклад, який за воєнних умов може працювати, оскільки тут є укриття. В інших садочках таких споруд немає, а отже, ці колективи на простої, а їхні вихованці вдома.

Жителька Семенівки Лідія Іванівна Зубрій не називає себе волонтеркою, хоча кожного дня, навіть попри погане самопочуття, працює на цій ниві, робить свій маленький внесок у перемогу України. Вона вже передала для наших захисників 70 пар шкарпеток і 15 пар рукавичок. Лідія Іванівна не вживає високих слів про патріотизм, натомість просто каже