Новини

Людям про людей 

  • У 2020 році мама сильно захворіла. І щоб не підчепити коронавірус, перебралися в село. Ще рік пішов, щоб довести до ладу двір. Здебільшого в будні були в столиці. На вихідні приїздили і вирубували, косили зілля. Клаптик розчистимо. Їдемо додому і в Броварах у розпліднику купуємо якусь рослину чи дерево на те місце. І так, ділянка за ділянкою, усе прибрали і своїм засадили.
  • Костя Бурий, 28-річний юнак, живе в столиці, робить необхідну людям справу — привозить хліб. А відомим став як 13-річний хлопчик із села Гусавка на Менщині, який після смерті бабусі, а потім і батька, у 2009 році залишився сам. Самостійно порав господарство: корову, теля, птицю. Варив собі їсти, топив піч, прибирав у хаті, наводив лад у дворі та на городі. І ходив до
  • Валя Воробей приїхала навчатися у Дігтярівське про­фесійно-технічне училище на майстра-плодоовочівника аж із Щорського району, тепер це Сновщина. Шлях від дому неблизький, та п'ятнадцятирічна сільська дів­чина любила землю, із задоволенням працювала на ній і дуже раділа, коли грядки були щедрими на врожай. А ще Валя вміла гарно малювати
  • Микола Олександрович Супрун наро­дився в Сосниці (В’юнище). Закінчив місце­ву восьмирічну школу. Ще з дитячих років у хлопця з’явилося бажання навчитися грати на музичних інструментах. Спочатку він від­відував Сосницький будинок піонерів, де був гурток баяністів, який вів викладач І.А.Песік. Згодом Микола перейшов на
  • Вікторія Лемещенко очолює жіночий фольклорний колектив «Горлиця», що вже багато років працює при Прилуцькому будинку культури і має звання народ­ного. А ще - вона автор ідеї, засновник та керівник етнопроекту «Скарбниця», його неповторний голос з глісандо і його «перша скрипка». Вона робить велику подвижницьку роботу - збирає та популяризує фоль­клор нашого краю.
  • Це записи городнянця – воїна, який зараз на передовій. Там, де саме пекло. Ми нічого не міняли й не прибирали «незручних» слів. Бо і в них теж – безжальна, жорстока правда реальності. Такі вони – наші хлопчики. Безмежно талановиті й чутливі. Вміють любити всією душею свій дім, родину, країну, кожного з тих, хто за їхніми спинами й беззаперечно вірить у них.
  • 42-річний Михайло Близнюк («Актив») – полковник, командир 5 окремого полку зв’язку ОК «Північ». Був миротворцем у Косово. З 2014-го відважно захищав Україну в АТО (ООС), де був поранений. Учасник героїчної оборони Чернігівщини. І тепер його полк самовіддано виконує всі бойові завдання на війні з російськими загарбниками. До речі, 5 травня полк зв’язку відзначає восьму річницю зі свого створення.
  • «25 лютого, близько 11 години було отримано інформацію про рух першої ворожої колони в на­прямку Ніжина. З боку Ніжина, по трасі Р21 зведені підрозділи військової частини висунулися на рубіж північної околиці села Хвилівка, по правому березі річки В'юниця». З цього запису у робочому зошиті командира військової частини А 3160 Миколи Кушніра фактично розпоч­неться відрахунок часу оборони Ніжина.
  • Антоніна Ярмолюк народилася в Дроздівці, що на Куликівщині. В 1942 році батьки побралися. Лише два місяці пожили разом і батька забрали на війну. Згодом прийшла похоронка. Тож Тоня ніколи й не бачила живо­го батька. Жили-виживали з матір'ю, яка від зорі до вечора працювала, аби прогодувати сім'ю
  • 1 квітня 2022-го врізалось болючим ножем у пам'ять, певно, до кінця днів. Вітер вигинає парасольки, гонить в калюжах брижі, а стужа, що всеридині, - брижаки на серці. Чорні стріч­ки на прапорах, чорний день у Новгороді-Сіверському: проща­ємось з Владиславом Шинкаренком. Центральна вулиця, де рідний дім молодого Героя, - живий коридор. Наче мокрі паруси
Сторінка: 1  ...  89 90 91 92 93  ...  894     попередня | наступна