
Вони подолали 36(!) блокпостів, витратили майже 100 тисяч гривень (!), аби виїхати з Маріуполя на українську територію. Наша розповідь про переселенку Людмилу Лобанову та її родину. Проте, як тяжко люди переживають окупацію. І весь час, доки розказувала свою історію, маріуполька гірко плакала.

Леонід до сьомого класу зростав у Домашлині, що на Корюківщині. Село це оточене з усіх сторін багатими на природні дари лісами. Любив хлопець поблукати серед березового гаю чи поміж густих сосен, і додому повертався завжди з повним кошиком грибів чи відром ягід.

Треба сказати, що Олександр Олександрович у минулому - вчитель трудового навчання, та й по життю - трудовик 100-відсотковий, майстер на всі руки. Сам побудував будинок, сам собі був муляром і плиточником, столяром і теслею. А ще він вміє працювати з металом - колись робив собі коптильню, тож вирішив взятися за виготовлення «буржуйок».

Він прийшов у цей світ 8 квітня 1979 року і пішов 15 листопада 2022. Але його прожите життя - це безкінечність, яка залишається в кожному серці, хто його знав. Він був людиною з великої літери, з неймовірно добрим серцем і майстром, яких одиниці. Він умів робити, дружити, кохати, мріяти. Його золоті руки побудували багато будинків і церков по всій Україні

Коти - творчі натури. З цим важко сперечатися. 35-річна Наталія Нагорна практичний психолог ЗДО "Калинка" справді дуже творча натура. У дитсадочку вона постійно виконує ролі різних персонажів:Зима, Весна, Осінь, Вовчик, Святий Миколай - у кого тільки не перевтілювалася. Вона прекрасно озвучує ляльковий театр.

21 березня, під час чергової спроби ворога знищити наших захисників, він отримав важке поранення. Уламок зруйнував частину хребта і пошкодив спинний мозок. Від миттєвої смерті чоловіка відділяла пара міліметрів. Віктор вижив, але частина тіла лишилася повністю паралізована. Він пройшов лікування в Бельгії, де лікарі зробили все можливе, аби він зміг сидіти.

Світлана все життя прожила в селі Капитолівка на Ізюмщині, що в Харківській області. Петро ж на Харківщину перебрався з Донецька у 2014 році, коли зрозумів, що там з його проукраїнською позицією жити неможливо. В Капитолівці мешкав його дідусь, тому і зупинився тут. Згодом познайомився зі Світланою і вони створили сім’ю.

Шаболтасівка - типове українське село, де кількість населення стрімко скорочується, а ті, хто лишився, виживають зі свого господарства і ставку роблять на бульбу, а з іншого боку, воно не схоже на інші села, бо у ньому чимало фермерів, які дають місцевому люду роботу. Інфраструктура - досить скромна: із закладів соціальної сфери - тільки ФАП. У найближчому

Ще недавно корюківчанка Наталія Голяк так раділа, що зустріла нарешті своє справжнє кохання! Випадково, як це і буває. Дякувала долі, що послала чоловіка, який прийняв її двох дітей і був їй розрадою та підтримкою після першого шлюбу, що розпався. Однак вони не встигли стати сім’єю, бо війна забрала життя її коханого Олексія Макея з Семенівки. Росія зруйнувала мільйони доль українців. І це одна з таких історій.

Ірина народилась у селі Понори тодішнього Талалаївського району у великій українській родині. Була четвертою і наймолодшою серед дітей. Має старшу на 11 років сестру і двох братів. Мама її є уродженкою цього ж села, а батько родом з села Коробки на той час Ріпкинського району. Природа там, за словами Ірини, напрочуд мальовнича. І саме подорожі до