
У Прилуках функціонує п’ять дитячих будинків сімейного типу, у яких виховується 38 діток-сиріт або ж тих, які, з різних причин, втратили батьківське піклування. Павла Олександровича і Тамару Миколаївну Ткаченків разом з їх дітьми ми побачили в актовій залі мерії, де всім цим родинам вручали подарунки від Благодійної організації «Фундація Олени Зеленської».

Ніжинець Максим Удовенко – молодий, цілеспрямований та успішний підприємець, директор компанії “КарверсТрейд”, а ще – щирий патріот. Коли до нашого міста підступали вороги, Максим залишив всі свої справи, бізнес, і став у ряди добровольців ТРО. Допомогав, волонтерив, працював для ЗСУ. А восени 2022 року взяв до рук зброю і пішов добровольцем туди, де найгарячіше…

«Щоб сплести корзину, треба велике терпіння», - каже 74-річний Дмитро Якович Овдієнко, який опанував сільське ремесло ще в третьому класі. Щоб не нудитися довгими осінньо-зимовими вечорами, плете корзини і його сусід 76-річний Микола Кузьмич Чигрин. Каже майстер, що торік понад вісімдесят штук сплів.

Перебуваючи у Рождественському, познайомилися з Надією Василівною Черствою. У неї на російсько-українській війні троє членів родини. У перші дні вторгнення до лав ЗСУ приєднався зять Олег. Вони зараз з Катею у Львові проживають, бо Олег з тих країв. Навесні минулого року поставили рідних перед фактом, що підуть воювати і внуки. Один з них - рідний, а другий

Лариса Портна 38 років віддала роботі секретаря. Щоправда, більшість з них посада називалась по-іншому, але обов’язки залишались ті ж: зустріч громадян, які прийшли до голови на прийом, організація зібрання керівників структурних підрозділів не тільки таких, на різного роду наради та інше, враховуючи подання кави, чаю. Цікава була робота. Але якби була

Павло Пущенко – відомий у Чернігові громадський діяч, у минулому журналіст, а зараз – регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області. «Всеукраїнська організація ІМІ працює вже багато років. Головне її завдання – захист прав журналістів та свободи слова в Україні. Організація проводить багато різних кампаній, що стосуються моніторингу свободи слова

Село, що розкинулося на березі річки, оспіваної Олександром Довженком, завжди вражає, здебільшого приємним. Кожного разу, коли буваєш у Деснянському, відкриваєш для себе щось нове. І остання поїздка винятком не стала і випадково відкрила ще одну грань унікальності мальовничого села.

Незадовго до річниці із дня загибелі Якова, зустрілися із його мамою Наталією Олексіївною та дружиною Людмилою. Говорити про Яшу в минулому неймовірно важко. Адже хоч і бачили його у труні, і прощалися, свідомість не може сприймати страшну дійсність. Здається, він десь є, їхній синочок, коханий чоловік і тато, і ось-ось приїде, як і обіцяв.

Молодому Герою із Парафіївки Євгенію Бойченку було лише двадцять. Він по-справжньому ще й не пожив.
Все зруйнувала війна: і плани молодого воїна, і його життя та життя рідних, які невтішні у своєму горі. Вони й досі чекають дзвінка від свого Жені, що озветься веселим голосочком, заспокоїть, розрадить, ніби це не він воює і не за ним назирці ходить смерть.

Людмила Негода захопилася вишивкою ще в дитинстві. Бабусина хата була вся прикрашена розмаїттям вишитих картин, рушників, скатертин, подушок та інших ужиткових предметів. Змалечку дівчина милувалась витворами копіткої праці, поєднаної із силою народних традицій й фантазії майстрині. Вона була зачарована цим цілим й незбагненним світом, який