Мобільна версія сайтуНовини 
Людям про людей
(3 серпня 2026 13:10) 65-річна жителька Чернігівщини Ольга Самофал не уявляє дня без вологого прибирання й волонтерстваІ це не тільки влітку. Так з дитинства вона привчена, хоч 15-річною залишилася сиротою. І прала вона до 60 років вручну, доки син не подарував пральну машинку-автомат. Нині каже, що вручну вже не хоче прати, навіть коли світло вимикають, чекає.
Коментарів: 0
(31 липня 2026 15:08) Ольга Кульбака: «Пацієнти приходять до нас з болем та надією»У кабінеті цієї лікарки не буває тихо. Бо пацієнти рідко заходять сюди з добрими, приємними новинами. Швидше навпаки, переступаючи поріг, несуть сюди свої переживання та хвилювання, свій біль, безсонні ночі, дитячі сльози і свою батьківську тривогу.
"Я завжди мріяв знімати війну, – зізнався якось чернігівський фотограф і військовий Роман Закревський. – Я просто думав, що буду десь кататися по світу, в інші країни, "гарячі точки". Так трапилося, що війна прийшла сюди". 2023 року Закревський доєднався до "Азову", щоб фільмувати війну так, як уміє – з любов'ю до людей та в пошуках краси там, де її, здається, не мало би бути.
Сергій Сусло із Замглая Ріпкинської громади в березні 2022 року завадив росіянам безперешкодно зайти в селище. Але, на жаль, ціною власного здоров’я. Окупанти захопили чоловіка і близько семи годин з нього знущалися...
«Герої без зброї» — так часто називають українських медиків. Вони рятують життя людей на фронті і в тилу, в надзвичайно тяжких умовах — під обстрілами, без світла тощо. Серед них є й ті, хто сам узяв зброю до рук і став на захист України. Як-от Максим Семенов із Козельця.
Є історії, які хочеться слухати повністю. Бо за кожним прожитим роком –людська доля, за кожним спогадом – ціла епоха, а за кожним шрамом – випробування, які залишають свій слід на все життя. Історія Івана Ісаковича ТУПИКА із Дібрівного, який цьогоріч святкував своє 90-ліття, це підтверджує.
Теплого літнього дня одна з громадських організацій району запросила військовослужбовців, ветеранів з родинами, волонтерів, членів родин загиблих і зниклих безвісти, воїнів, які повернулися додому з полону. Цей великий масовий захід проходив в Онищенківському будинку культури...
Писати про талановиту людину завжди нелегко, а ще коли її талант — багатогранний і несподіваний. Буває, знаєш людину дуже давно, часто спілкуєшся, ніби ось вона вся перед тобою, така звична і в усьому відома. А обережно торкнешся потаємин душі — і задзвенить вона стоголоссям золотих струн, від акордів яких відірватися не можна.
(28 липня 2026 14:14) «Він завжди був там, де потрібна допомога». Історія макошинця Андрія ПідлипськогоНароджений у Макошиному, він умів працювати так, що йому довіряли найвідповідальнішу справу. А коли настав час захищати країну — не став шукати причин, щоб залишитися вдома. Коли в Макошиному згадують Андрія Підлипського, майже кожен насамперед говорить не про його військову службу, а про людяність.
(28 липня 2026 13:09) Троє синів Катерини Горбонос стали на захист УкраїниЩе у 2014 році найменший син Костянтин був учасником АТО попри те, що не проходив строкової служби через хворобу. Служив на посаді водія швидкої допомоги. Ще тоді був не одружений. Через рік одружився, проживав у Сосниці й працював у фермера, залишивши батьківський будинок у Кнутах.
Новинні розділи
- Місто і регіон
- Людям про людей
- Місто говорить
- Опитування тижня
Експорт новин
