Новини

Людям про людей 

  • Сільськогосподарський виробничий кооператив «Полісся», який розташований у Кувечичах Чернігівського району, мабуть, останній і точно найбільший кооператив на Чернігівщині. У такій формі власності господарство існує вже 22 роки – тут є своя наглядова рада, а голову обирають на загальних зборах.
  • До служби у війську я працював головним ревізором-бухгалтером, займався перевірками в магазинах. В усьому військовому — був повним новачком: ні знань, ні досвіду, ні вмінь. Можна сказати, чистий аркуш. Коли мені виповнилося 25, я прийшов до Прилуцького районного територіального центру в Ічні і сказав: «Мій час настав, беріть мене, куди вважатимете потрібним».
  • Жовтень у Чехії називають рожевим місяцем. Його присвячують боротьбі з раком молочної залози. Саме в жовтні редакція ProUkrainu записала інтерв’ю з пані Катериною. Її історія важлива для тих жінок, які опинилися у схожій ситуації. Тому ми дякуємо за щирість та відвертість нашої співрозмовниці, бо йтиметься про рак, а говорити про це завжди складно.
  • У прикордонній Авдіївці, як і у всій країні, сьогодні немає спокою, але є велика сила — людська єдність. І хоча йдеться не про ту Авдіївку, де гримлять вибухи, а про село в Понорницькій громаді, тут теж точиться своя щоденна боротьба — волонтерська. Жінки цього села стали справжніми ластівками перемоги — несуть тепло, підтримку й турботу нашим захисникам.
  • Не дивуйтесь. Ганна Мироненко проживає одна і коли їй «запахнуть» пироги – приступає до роботи: вчиняє тісто і цілий день вовтузиться, ставлячи по черзі пироги у духовку. А потім пригощає сусідку і всіх, хто до неї приходить на лавочку. І паску вона пече щороку.
  • Микола Матвієнко завідує фермою у Смичині вже років 20. До того працював у СТОВ «Добробут» трактористом з самого молоду – відтоді, як з армії повернувся. Зараз під його керівництвом працює 13 робітників – доярки, фуражири, пастухи. Доярок, каже, нині тільки троє, тому навантаження на них лягає велике, доводиться працювати фактично без вихідних.
  • Любити все живе означає не лише любуватися ним. Вчасна підмога й піклування про братів наших менших, на жаль, притаманні не кожному з нас. І все ж є приклади неймовірної турботи про птахів і тварин. Ось така дивовижна історія трапилася і в Корюківці. Її розповіла Алла Хоменко.
  • Якось випускник Сухополов’янської школи при вступі до Чернігівського університету розповів, що його вчителька англійської мови стажувалась у Сполучених Штатах Америки. На що йому відповіли, що то не може бути правдою. Мовляв, вчителі з села до Америки не їздять. Помилились тоді у вузі, ще й як помилились!
  • Для Чернігівщини це ім'я залишається не таким вже і поширеним. Ні, звичайно, у нас сьогодні є вже багато Назарів, Остапів, Макарів, Платонів, якими батьки називають так своїх новонароджених синів, але ім'я Тарас ще й досі все-одно є незвичним для нашої місцевості, а 40-50 років тому — і поготів.
  • Ольгу Жгир із Талалаївки, де вона народилася, зростала і живе, багато хто знає як модельєра сучасного жіночого та дитячого одягу. Свої вироби Ольга рекламує через популярні додатки в Інтернеті. У неї дівчата замовляли вишукані сукні на випускні, мами — сценічні костюми для діток, теплі флісові — для дорослих. Та за спеціальністю молода жінка ні модельєр одягу, ні просто швея.
Сторінка: 1  ...  5 6 7 8 9  ...  887     попередня | наступна