
Тепер у їхньому будинку людно і гамірно, бо в сім’ї зростає шестеро дітей: четверо своїх та двох взяли на виховання. Патронатна сім’я – це тимчасова форма професійного догляду, виховання та реабілітації дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах або залишилася без батьківського піклування.

Діма був плиточником. Клав плитку на Красній площі та біля «Дитячого світу». А потім працював пакувальником на підприємстві «Рига-хліб». Коли почалося російське вторгнення, я була вагітна. На другому місяці, Діма зник на два дні, прийшов уже з автоматом. Сказав, буде захищати місто.

Щороку перед Радоницею з’являється багато звернень із проханням не нести на кладовища штучні квіти. Під впливом сонця і дощу вони виділяють токсичні речовини, а з часом перетворюються на купи сміття, адже, на відміну від пластикових пляшок, їх не переробляють.

17 квітня в чернігівця Андрія Опанасенка зразу два свята: особисте і професійне. Він народився в День пожежної охорони, і, мабуть, цей збіг не випадковий. Йому виповниться 27 років, із яких сім Андрій працює саме в цій почесній і водночас небезпечній професії...

Віднедавна в Новгороді-Сіверському вулиці Суворова – зась! З топонімічної карти козацького міста пішов геть жорстокий кат українців – московитський генералісимус. Від 2023 року замість чужинського виродка вулиця має ім’я молодого Лицаря московитсько-української війни майора Максима Івановича Шульги.

Це один із чернігівських дворів. Тут стоять кілька десятків будинків, щодня цими доріжками проходять сотні людей, на майданчиках граються діти, хтось повертається додому, хтось поспішає у справах. У цьому звичному міському русі серед однакових під’їздів і знайомих маршрутів минало дитинство Дмитра Романченка – Героя України.

Житель Бобровицької громади, що на Чернігівщині, Григорій Йосипович Свиридов 12 квітня відсвяткував свій 103-й день народження. Про це повідомляється на сторінці громади у Facebook. Григорій Йосипович — ветеран Другої світової війни. Після перемоги він обрав журналістику: протягом багатьох років працював у Бобровицькій районній газеті.

Владиславу 29 років. Він – наш земляк, родом з Городні. Хлопчина з юних років мріяв про службу у війську. Встиг не тільки отримати звання капітана і повоювати у «гарячих» точках, а й отримати важке поранення, внаслідок чого довелось пережити ампутацію ноги. Втім, Влад – не з тих, хто здається.

Коли в пошуковій системі «Гугл» вводиш запит «Велика Кошелівка Литва», один зі згенерованих штучним інтелектом результатів пошуку такий: Велика Кошелівка — село в Чернігівській області (Ніжинський район). Воно належить до Вертіївської сільської громади, розташоване поблизу Ніжина.

Дубовий Гай милесенький, неначе й справді рай... Так про звичайне село на Прилуччині говорить Яна Михайлюк, яка з маленькою донечкою у жовтні 2024 року переїхала сюди на постійне місце проживання не тільки ховаючись від війни, а й за покликом серця.