Новини

Людям про людей 

  • Якось випускник Сухополов’янської школи при вступі до Чернігівського університету розповів, що його вчителька англійської мови стажувалась у Сполучених Штатах Америки. На що йому відповіли, що то не може бути правдою. Мовляв, вчителі з села до Америки не їздять. Помилились тоді у вузі, ще й як помилились!
  • Для Чернігівщини це ім'я залишається не таким вже і поширеним. Ні, звичайно, у нас сьогодні є вже багато Назарів, Остапів, Макарів, Платонів, якими батьки називають так своїх новонароджених синів, але ім'я Тарас ще й досі все-одно є незвичним для нашої місцевості, а 40-50 років тому — і поготів.
  • Ольгу Жгир із Талалаївки, де вона народилася, зростала і живе, багато хто знає як модельєра сучасного жіночого та дитячого одягу. Свої вироби Ольга рекламує через популярні додатки в Інтернеті. У неї дівчата замовляли вишукані сукні на випускні, мами — сценічні костюми для діток, теплі флісові — для дорослих. Та за спеціальністю молода жінка ні модельєр одягу, ні просто швея.
  • Її життя — мов домоткане полотно, довге і прикрашене різнобарвною вишивкою. Тетяна Андріївна Баєвська з села Удайці — довгожителька, цьогоріч відзначила ювілейний 90-й день народження. Все життя на ногах, завжди зайнята справами господарства.
  • 71-річний Михайло Астапенко виріс і живе на Ріпкинщині — у лісовому краю. Обожнює природу і намагається її облагородити принаймні у своєму дворі й довкола нього. Його дерев'яні фігури дають привід усміхнутися, особливо зараз, коли самому майстрові дуже болить.
  • В Катерининській церкві попрощалися з 23-річним Іваном Куковицьким зі Старого Білоуса під Черніговом. Воїном 25-ї бригади Національної гвардії імені князя Аскольда. Чоловік загинув 31 жовтня 2024 року неподалік міста Селидове Донецької області.
  • «Цей Божий храм у Ніжині має свою давню й важку історію. Він, як людина: зі своїми минулим, теперішнім і майбутнім, з тяжкими випробуваннями, які Господь допускає, бо знає, що вистоїть…» — так писала про Спасо-Преображенську церкву відома ніжинська письменниця Тетяна Сидоренко.
  • У кожного своя доля. Та перші сторінки життєвої історії сільського хлопчини Віктора Марченка із Слобідки Талалаївського району були схожими із багатьма його ровесниками. Школа, навчання в професійно-технічному училищі. Вибір хлопця впав на професійний навчальний заклад у Куликівці, який щойно відкрився, і там готували фахівців на зерноочисні машини, котрими на токах колгоспів доводили вирощене на полях зерно до потрібних посівних кондицій.
  • Таким девізом живе сосничанка Любов Клюй, яка вперше у 2011 році спробувала цього нелегкого заробітку. – У мене виходить пристосовуватись до бабусь, бо в кожній я бачу свою маму. Я не бігаю від однієї квартири до іншої, шукаючи великих грошей.
  • У Римській імперії цю олію вважали елітним продуктом. Звичайні люди не мали доступу до нього, а патриції використовували… ні, не в їжу, а для змащування тіла. Якщо ви подумали про модну нині оливкову олію чи якусь з ефірних олій, то це не вони. Ідеться про олію з рижію. І в нас на Чернігівщині є її локальний виробник — фермерське господарство «СИНАГРО» в Переволочній Прилуцького району.
Сторінка: 1  ...  3 4 5 6 7  ...  885     попередня | наступна