
Дорога до Подолу з Великої Лепетихи була для родини Марії Іванівни Цигрик далекою і тривожною. Особливий страх був, поки переїхали тимчасово окуповані території Херсонської, Запорізької, Донецької областей. Маріуполем проїжджали вночі.

Вже багато років поспіль міський будинок культури тематично прикрашають не тільки до свят, а й просто до пір року. Наприклад, нині золота осінь зустрічає відвідувачів закладу одразу з фойє, де яскрава фотозона одразу створює святковий настрій. Також більшість із нас добре знають і люблять різдвяних оленів і янголяток, композиції весни та літа й багато інших.

22 вересня в Катерининському храмі Чернігова відспівали 38-річного В’ячеслава Дорошенка. Проживав у селі Бакланова Муравійка на Куликівщині. Одружився, переїхав у Чернігів. Працював охоронцем на ТЕЦ, будівельником. Ремонтував квартири «під ключ».

Уже пів року вдвох, — загадково посміхається 59-річна Антоніна Скрека. — Валерій Вікторович кримчанин. Жив у Змітневі, біля Десни. Це знайомий мого покійного чоловіка Миколи Івановича. Переписувалися. Співчував. Запропонував допомогу. Спочатку він думав, що ми обоє загинули. Потім приїжджав допомагати.

Тандир — це універсальна кулінарна знахідка, яку високо цінують у багатьох східних культурах. У ньому можна приготувати апетитний хліб, соковите м’ясо, вишукану рибу, смачні овочі та безліч інших страв. Використовувати тандир легко, а ось будувати.

Ідею відкриття на території міської лікарні закладу громадського харчування керівництву КП «Школяр» підказали… самі відвідувачі лікарні. Люди зауважували, що з об’єднанням районної та міської лікарні в одну з подальшою перспективою створення на базі цих закладів єдиного медичного містечка такий заклад тут просто необхідний.

Кольорові фарби обережно лягають на аркуш паперу, творячи новий шедевр. У художній студії «Веселка» Центру творчості дітей та юнацтва розкривають дитячі таланти. Тут найкращі вчителі вчать бачити світ у яскравих кольорах і цінувати красу деталей. Серед юних митців — Діана Д’яченко, яка відвідує гурток уже 10 років.

Колеги її називають зачинателькою гарних справ. Тож чим живе ця добра і чутлива жінка, чи хотіла вона у дитинстві бути вчителькою, а також про свій перший урок, про хобі, про різницю між вчителем минулого й майбутнього, про урок української мови, на який так чекають її учні, про корисні межі штучного інтелекту, про війну й дорослішання дітей.

Воїн і захисник Євгеній Боюнець на війні з 2022 року, майже із самого початку бойових дій. Клята протипіхотна фугасна міна "Пелюстка" дістала Євгенія цьогорічного серпня... Тепер Женя чекає. коли настане час приміряти протез на ногу. А головне, він не втрачає сили духу. Не любить, коли співчувають. Бо впевнений: часто буває набагато гірше.

26-річний Андрій Номерчук був інструктором у «Десні». Стояв на захисті Чернігова. Згодом долучився до полку «Азов». — В «Азові» служив з 2023 року в бойовій групі розвідки. Не кожного туди беруть. Треба бути фізично підготовленим та пройти відповідні тренування, — описує бойовий шлях чоловіка 30-річна Анна Номерчук, вдова.