
Ми всі неодноразово чули про те, що спорт піднімає настрій, заряджає енергією, насичує організм киснем, допомагає протистояти хронічній втомі, підвищує самооцінку, зміцнює віру себе та свої сили, і ще багато чого корисного. Для кожного він відіграє свою роль: деякі вважають його своїм хобі, для інших він є головним прибутком, а є люди, для яких заняття спортом є маленькою перемогою над собою. От саме з одним із них ми й познайомились.

За рік життя всієї планети змінилося повністю. Це зробив підступний невидимий вірус. Люди навчилися сприймати нову реальність і жити з нею. Перелаштовуючись, пристосовуючись і роблячи власні висновки.

Із Вікторією Власенко — цікавою та креативною дизайнеркою костюмів, і не тільки високої моди, а й театральних, кіношних, «ДП» познайомилася кілька років тому. А її магазин «Тераса» у чернігівському «Голлівуді» дивував гарним одягом, ексклюзивними іграшками й дивовижними аксесуарами та сувенірами.

В Седневе Черниговского района, по пути к имению Лизогубов, неприметный домик с решетками на окнах. Время от времени туда приезжает 46-летний силач Василий Вирастюк с семьей: супругой Инной, детьми Адамом (от первого брака со Светланой Забиякой, чемпионкой Украины по фитнесу, которая погибла под снежной лавиной в Турции)...

«Когда его увезли, я ушла в лес и долго там бродила, — вспоминает патронатная мама Татьяна Пинчук. — Но прощаясь, все улыбались» Патронатная семья — место, где ребенок может побыть под присмотром некоторое время. Если родители не справляются со своими обязанностями, или не могут их выполнят...

Уже декілька років поспіль 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Здавалося б, який стосунок це свято має до нашого провінційного містечка? Виявляється, провінційність не є показником меншовартості, оскільки і серед нас живуть представниці ніжної статі, які можуть нарівні з чоловіками

Анна Мальована — вчителька інформатики Чернігівського ліцею №22, вчитель-методист. Її активне, насичене, сповнене креативу життя — яскравий приклад того, яким має бути сучасний учитель, щоби розкривати потенціал учнів і тримати їх у тонусі, а не просто давати їм теоретичні знання.

Експериментуючи з образами, співачка, авторка пісень, артист-вокаліст Міського палацу культури, солістка гурту «Coalla Band» Алла Гаркуша, продовжує свій творчий пошук. – З чого почалася твоя кар’єра? – Вокалом я займаюся не з самого дитинства, як це буває в багатьох виконавців.

До шкільного навчання особливої зацікавленості хлопець не мав. Але «храм знань» відвідував належно. Тож і від учителів щодо поведінки учня ніколи не було нарікань. У всякому разі, як один з наставників Ігоря, можу підтвердити, що навіть дрібних зауважень йому робити не приходилось.

Він відкрито називав більшовиків «антихристами», а їхню владу – «безбожною», проводив антирадянську агітацію серед вірян, за що чотири рази був ув’язнений. Перебуваючи у засланні, не скорився, а навпаки згуртував довкола себе священників і організував серед тюремників богослужіння.