
Наприкінці грудня минулого року в Корюківці відкрився салон оптики «Сова». Ця подія привернула увагу багатьох. Адже до цього спеціалізованого закладу, де можна було б перевірити зір, підібрати та замовити окуляри чи лінзи, у місті не було.

Нині ліквідатори найменше за все говорять про Чорнобиль 86-го. Це їхня пекуча історія. А про біль — або кричати, або мовчати. Тридцять п’ять років спливає відтоді, як аварія на Чорнобильській атомній електростанції змінила людство.

Реєструючись на конкурс «Учитель року-2021» у жовтні минулого року, вчителька Менської школи імені Тараса Шевченка Яна Олексенко навіть не розраховувала на високий результат. Але швидко промайнули один за одним зональний, обласний та всеукраїнський етапи конкурсу.

Чернігівець Анатолій Тарасюк 35 років тому брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зараз колишньому міліціонеру – 60 років, він ліквідатор 1-ї категорії. 26 років свого життя він віддав службі в органах внутрішніх справ.

Сусіди.Сіty поцікавились, чи подобається нинішнім одинадцятикласникам дистанційне навчання та чи готові вони відмовитися від випускного балу. Нині триває чергова хвиля загострення епідеміологічної ситуації в Україні, пов’язана з коронавірусною хворобою.

За вечір може розгадати увесь журнал кросвордів. Сільський хлопець із Покровського у Сосниці працював на різних високих посадах. На пенсію пішов, залишивши роботу у Пенсійному фонді. У 1986 році його відрядили на два місяці на приборкання стихії на Чорнобильській АС у званні капітана. А у 1999 році вже був майором запасу служби безпеки України.

Анатолій Биковець сам виготовив верстат, який виконує до десяти функцій: струже, пиляє, точить, торцює та ряд інших. Без такого помічника чоловік не обходиться ні дня.

Незабаром Україна відзначатиме 35-ту річницю виникнення чи не найбільшої техногенної катастрофи в історії людства на четвертому блоці Чорнобильської АЕС. Минуло чимало років після аварії, але ми і досі не отримали зрозумілого та прийнятного пояснення, що ж відбулося на четвертому блоці 26 квітня 1986 року.

В одній із чернігівських аптек сталася надзвичайна пригода: у головного бухгалтера зникли золоті персні. В аптеці знали вже, що є така жінка – Антоніна Іванівна Дубравська, яка може «побачити» злодія і «змалювати» місце, де зберігається поцуплене. Прийшла тоді «на прийом» до Дубравської потерпіла...

Все меньше на Земле остается людей, переживших Вторую мировую войну (1941-1945 г.г.), и тем интереснее встретиться с ними и поговорить об их непростой жизни. Историю Дины Ивановны Божко (Мильская) мы хотим приурочить к ее 90-летнему юбилею, который состоится завтра, 24 апреля.