• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Генеалогічне дерево роду Саєнків


реклама

Генеалогічне дерево роду Саєнків

– Чи не доводиться він, бува, родичем Олександру Ферапонтовичу? – мимоволі виникає запитання, коли десь зустрічаєш згадку про однофамільців нашого славного земляка, художника Олександра Саєнка.
Приміром, у Борзні довелося поспілкуватися з кількома носіями цього славного прізвища, але вони не могли ні підтвердити, ні спростувати родинні зв’язки з іменем митця.




Ф. П. Саєнко з дружиною й дітьми

Звісно, найкраще генеалогію художника знає його дочка, художниця Ніна Саєнко, та працівники музею-садиби народного художника України. Тому ми звернулися з проханням познайомити наших читачів із родоводом Майстра сонячного колосу до директора музею Ніни Храпач:
– Увагу кожного відвідувача нашого музею привертає генеалогічне дерево роду Саєнків, розміщене у передпокої. Зроблене воно на основі архівних записів та свідчень представників цього славного року, які живуть не тільки в Україні, а й за її межами.
Без усякого сумніву, рід Саєнків своїм корінням сягає в глиб віків, але віднайти імена пращурів Олександра Ферапонтовича досить складно.

Із найстарших представників роду нам відомі Петро Павлович та Марія Олексіївна Саєнки, кріпаки, які жили у Кинашівці. Мали вони двох синів, Федота і Ферапонта, від яких і починається розгалуження родинного дерева.
Федот виїхав до Москви, де й прожив усе життя. Він мав доньку Наталію (1899-1996), онуку Ніну Герасімову (1930) та двох правнучок – Олену й Анастасію Березнікових.

Ферапонт був вірним своєму краю, вісімнадцять років учителював у селах Борзнянщини, згодом отримав призначення на посаду директора школи садівництва і городництва як почесний громадянин Борзни.
Прогресивна за своїми поглядами людина, він учив студентів і дітей своїх бути чесними і свідомими свого обов’язку – самовідданої праці в ім’я утвердження добра і справедливості.


Участь у революційних подіях 1905 року закінчилася для Ферапонта Петровича довгими роками поневірянь у катівнях Чернігова, Києва, далекої Пінеги Архангельської губернії та Астрахані.
У Ферапонта було п’ятеро дітей: Маргарита (1889 –1932), Микола (1891 – 1952), Марія
(1894 –1982), Петро (1897 – 1933), Олександр (1899 –1985). Микола мав двох дітей – Галину (1926) та Олексія (1928).

Онуки по лінії Галини – Ірина Передельська (1955), по лінії Олексія – Олександр Саєнко (1951), Олена Баранкова (1955). Правнуки по лінії Олександра Саєнка – Аня (1974) і Настя, по лінії Олени Баранкової – Дмитро Баранков (1977) та Єлизавета Баранкова (1987). Марія була матір’ю відомого педагога, викладача Борзнянського сільськогосподарського технікума Володимира Шкуратова. Онуки по лінії Володимира – Олександр Шкуратов. Правнуки по лінії Олександра – Ольга Шкуратова (1986) і Наталія Шкуратова (1979).

Петро мав трьох дітей: Леоніда Саєнка (1925), Ніну Іваницьку (1927) та Віталія Саєнка (1929). Онуки по лінії Леоніда Саєнка – Надія Апраскіна (1950), Анатолій Саєнко (1951). Правнуки по лінії Наді Апраскіної – Олена Апраскіна (1974), по лінії Анатолія Саєнка – Віктор Саєнко (1978).

Онуки по лінії Ніни Іваницької – Людмила Деркач (1954), Лариса Іваницька (1961), Надія Шосточка (1958). Правнуки по лінії Людмили Деркач – Олена Деркач (1977), по лінії Наді Шосточки – Олексій Шосточка (1981). Онуки по лінії Віталія Саєнка – Анатолій Саєнко (1957), Олександр Саєнко (1962). Правнуки по лінії Анатолія – Олександр Саєнко (1981), Вячеслав Саєнко (1989), по лінії Олександра – Віталій Саєнко (1985), Юлія Литовчук (1990), праправнуки по лінії Юлії Литовчук – Анастасія Литовчук (2007) та Софія Литовчук (2012).

Олександр мав доньку Ніну Саєнко (1944). Онука по лінії Ніни Саєнко – Леся Майданець (1971), правнуки по лінії Лесі Майданець – Олександр Баргілевич (1999), Софія Баргілевич (2010).
Цікаво відмітити, що в роду Саєнків ім’я Олександр носили шестеро хлопчиків.

Щодо однофамільців у Борзнянському районі, то, можливо, у часовому просторі, їхні пращури мали якісь кревні узи із представниками роду Олександра Ферапонтовича Саєнка. Але, на моє переконання, це могло бути ще в роки життя прадіда Олександра Саєнка – Павла Саєнка. Нічого виключати не можна.

Джерело: Андрій Донченко, газета "Вісті Борзнянщини" №8 (9930) від 20.02.2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Саєнко, художник, Храпач, Донченко

Добавить в: