
Вона вивчає історичне минуле народу на основі артефактів. Займається викладацькою діяльністю та ще й проводить наукові дослідження. У Чернігові живе унікальна жінка, що обрала собі за справу життя зовсім нежіночу професію. Олена Черненко - археологиня і кандидатка історичних наук, - щаслива, що захоплення всього її життя саме археологія. Влітку її можна побачити на

Замість пролога. Пост у соцмережі: «Дівчата, сьогодні до мене зайшла молода пара – шукали весільну сукню. Наречена – вся в сльозах: замовила плаття по інтернету, а її «кинули» на гроші. У суботу весілля. Відгукніться, хто хоче продати чи дати напрокат весільну сукню. Давайте допоможемо людині, правда, душа за неї болить!»

Аллу Петрівну Редько знають, мабуть, мало не всі жителі району. Адже вона працює начальником Сосницького районного відділу ДРАЦСС. Хто хоч раз побував у її кабінеті, не могли не помітити велику кількість орхідей, які посміхаються людям своїм дивовижним цвітом. Та це тільки маленька частина її колекції. Сама жінка працює на посаді з 2003 року, куди влаштувалася після закінчення

Старі майстри вже відійшли, натомість молодь більше схиляється до спорудження внутрішніх, кімнатних камінів або ж камінної зони на подвір’ї. Утім, нам пощастило — одним з таких універсальних майстрів-пічників є носівчанин Микола Терещенко. Причому будівництво печей, камінів, різноманітних надвірних пічних комплексів для нього вже давно не хобі, а справжнє ремесло.

Галина Петрівна Ворончихіна – яскрава постать педагогічної спільноти міста. Пропрацювала вчителем 42 роки, викладала російську мову та зарубіжну літературу. Народилася в Прилуках. Про своє дитинство згадує: - 1946 рік - перший мирний, післявоєнний. Країна відроджується народженням дітей...

Дивна штука час… Неначе вчора ти ще був молодий, сповнений енергії і здоров’я чоловік, а вже сьогодні ти літня людина, у якої позаду немало-небагато – вісімдесят років. Такі люди залюбки діляться спогадами про свої дитинство, навчання, роботу та життя. Нещодавно і я на кілька годин поринула у далекі шістдесяті, вісімдесяті, дев’яності разом із Людмилою та Федором Катричами з Прилук.

Шістнадцятого лютого у Боярці Фастівського району дві семикласниці отруїлися препаратами-спазмолітиками. Одна з дівчат померла. Наступного дня схожа ситуація сталася в Умані на Черкащині – дві восьмикласниці випили велику дозу тих же ліків. А 18 лютого до лікарні доставили вже 15-річного киянина з передозуванням цими ж таблетками. Чи справді у цих подіях винний смертельний челендж у соцмережі «TikTok»?

Така мальовнича місцина знаходиться в маленькій Іванівці на одному із провулків, які в народі ще здавна називали «рощею». Старожили села пам’ятають, як місцина ця була густо засіяна дубами, відтоді у народі і почали називати ту частинку села «дубовою рощею». І саме там, у самісінькому серці рощі, виднілася самотня хатина, в якій оселилася Раїса Грищенко.

Колись своєрідним символом дорослішання вважалася наявність так званих зубів мудрості. З’являлися вони після 20 років. Проте нині ситуація змінилася. Ці зуби починають «різатися» років на п’ять раніше, а в декого вони взагалі відсутні. Науковці вважають, що таким чином виявляє себе процес еволюції. Людство розвивається і поволі стає інакшим.

Як же все-таки небагато потрібно дівчині чи жінці для того, щоб відчути себе щасливою. Погодьтеся, букетик ніжних тюльпанів на початку весни або красивих троянд узимку, коли навкруги мете завірюха, змусять чи не кожне жіноче серце наповнитися теплом та любов’ю. Квіти вже давно стали своєрідним символом найрізноманітніших свят.