
Випускниця сільської школи Сосниччини Даша Бідна, 19 років, закінчила Н.-Сіверське медичне училище. Здобула професію фельдшера. А після отримання диплому дівчина поїхала на навчання до Литви. Зараз вона - студентка Utenos kolegija в містечку Утень.

Голос Євгенії Ландар звучить з динаміків Центрального залізничного вокзалу вже понад двадцять років. Ним записані всі загальні оголошення, які вмикають на вокзалі. Євгенія Миколаївна народилася у Носівці, звідси і їздить до Києва на роботу.

Четвертого листопада українські залізничники відзначають своє професійне свято. Саме в цей день сто шістдесят років тому на львівський залізничний вокзал прибув перший пасажирський потяг, що носив назву «Ярослав».

Дожити до такого поважного віку при світлому розумі, добрій пам’яті та міцному здоров’ї - мало кому щастить. Застати Катерину Наумівну за відпочинком майже неможливо, адже звичні до праці руки завжди знайдуть роботу.

Людина, яка разом із гарною родиною ще має й улюблену роботу, щаслива удвічі. Це одразу стало зрозуміло після розповіді про нашого земляка Сергія Хохлова, який вже майже тридцять років працює оператором дефектоскопного візка, забезпечуючи безпеку руху поїздів.

Вікторія навчається у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №10 останній рік. Нещодавно вона повернулася з Києва, де були підведені підсумки Міжнародного конкурсу дитячої творчості «У пошуках літературних талантів».

У першу неділю листопада своє професійне свято відзначають працівники соціальної сфери. Вони обрали для себе справою життя нелегку і гуманну місію - підтримку та захист всіх, хто найбільше цього потребує. Саме працівники соціальної сфери вчасно подають руку допомоги тим, кому так необхідна підтримка....

До редакції по роботі телефонують часто. Чим можемо, допомагаємо, підказуємо, уважно вислухавши співрозмовника. Комусь субсидію не дали, хтось не знає, як зателефонувати до міської ради, а комусь украй необхідно просто виговоритись.

Історія, яку ви почуєте, сталася в 1964 році в місті Барнаул і нарікли її Барнаульським чудом. Про неі написали безліч газет, зняли багато сюжетів і показали по телебаченню. Ще в 1948 році Валентину Яковичу Бірюкову було передбачення про цю подію, хоча не він є її героєм.

Инженер-механик Павел Никоноренков, 30 лет. Несмотря на довольно молодой возраст, Павел отлично разбирается в автомобилях, так как начал увлекаться их устройством еще в юности, и уже в 26 на Кольцевой открыл свое СТО. Вместе с супругой Татьяной воспитывает сына Егора/ Павел имеет и соответствующее высшее образование, закончив Нежинский агротехнический институт по специальности «Транспортные технологии и процессы в АПК».