
11 червня Ольга Петрівна Піддубна із Шабалинова святкувала своє сторіччя. Що і казати - поважний ювілей. Не кожній людині Бог відмірює життя, довжиною у століття, а ось Ольгу Петрівну щедро нагородив довгими роками. Ось тільки були вони не медом посолоджені, а все більше з гіркотою полину. Часи такі були, коли мало хто жив добре

Якщо хочеш в житті чогось досягнути, то мусиш розраховувати тільки на себе. Ніколи не знецінюй себе, свій труд. Не став гроші вище людяності. І однієї віри недостатньо, щоб досягти мети». Так говорить Марія Якимичева, що вже 6 років живе в Фінляндії. Зараз жінка готує вишукані страви в одному з кафе відомої фінської компанії.

У червні на українськиї обійстях масово зацвітають троянди - від мініатюрних до в’юнких, що сягають будівель, та ще й різного кольору - від темної бордових до вишуканих, ніби з краплинами роси. І тільки байдужі не помічають такої неперевершеної краси.

За зустріччю з цією жінкою ми не згледілися, як пройшло кілька годин. Розмова почалася сама по собі, перебираючи кожну віху життя і зачіпаючи стільки тем, що в один матеріал і не вкласти. І в кожній такій темі наша співрозмовниця - і самобутня яскрава жінка, одна на тисячі, і уособлення мільйонів жінок одночасно.

Я з тих, хто у пріоритет ставить те, що подобається, - розповідає мати трьох маленьких дітей Світлана Шинкаренко з Прилук. - Для улюбленої справи знаходитиму час і можливості. Може, не так багато приділю уваги куховарству, приготую якийсь примітивний супчик, але своє хобі не залишу. Можу ввечері вкласти дітей спати, а сама піти, сісти під лампу і вишивати

14 червня Володимиру Андрійовичу Карпенку з Калюжинець виповнилося 92 роки. Про те, що довелось пережити за більш ніж дев'ять десятків літ цьому сивочолому, інтелігентному чоловіку з ясним світлим розумом, можна написати не одну книгу.
І її сторінки були б болючими і гіркими, та, попри все, оптимістично-світлими. Про те, як зморені тяжкою працею, голі і босі

Поліцейський офіцер громади оберігає та захищає. А ще він орієнтується на потреби місцевого населення, своєчасно реагує на проблеми та конфлікти. З школярами громади проводить профілактичну роботу. Вже понад пів року як працює в Ічнянській ТГ перший в області поліцейський офіцер громади Олександр Генці.

У 64-річного Олексія Панченка немає лівої руки по лікоть. І лівої ноги по коліно. Замість них чоловік носить протези. На руці зараз робочий залізний гак. Є силіконова рука на вихід. Так Олексій Іванович живе вже 20 років. Ходить без ціпка. Лівою рукою допомагає правій у роботі.

Волонтерство для коропчанки Алли Володимирівни Шаповал розпочалося, коли на війну добровольцем пішов її чоловік Анатолій Михайлович, який уже через місяць повернувся додому «на щиті». Він віддав своє життя за Україну, за свою родину, за кожного з нас. Для нас він - Герой, для дружини - величезна втрата, нестерпний біль, який не вщухає

Олексій Шиш на позивний «Мольфар» – один із тих, хто з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов захищати рідну Чернігівщину добровольцем. Зі своїм підрозділом у складі 21 окремого батальйону ОК «Північ» він потрапив на оборонні позиції у районі міського кладовища «Яцево» на початку березня.