
У її фотохудожньому світі кожна деталь особлива: будь це комашка чи дівчаче платтячко, розвіяне вітром. А фотографія для цієї дівчини - це не просто кадр, це миттєвість, пам'ять, яку хочеться зберегти назавжди. Анастасія Сімак із Коропа - фотографиня з п'ятирічним стажем. Проте її любов до фото народилася дуже-дуже давно, ще в дитинстві.

І її мрія стала реальністю. Попри те, що її робота - двадцять чотири години на добу і сім днів на тиждень, вона не шкодує, що свого часу професійне життя пов'язала із медициною. Знайомтеся. Ця привітна і чарівна жінка у білому халаті - завідуюча Крисківським ФАПом Лідія Григорівна Кузьменко, котра сільській медицині віддала вже тридцять шість років свого професійного життя.

Молочниця сама заходить на спеціальний столик, який зробив господар, і з якого легко її подоїти.
«Аби здоровилось, а роботи ми не боїмося», - каже Валентина Зайченко. А її донька Люба, яка із Макошиного приїхала провідати батьків та допомогти, додає: «Батькам завжди потрібен був будинок,

Село Філонівка простягається вздовж траси на Короп.Тут давно нема ніяких соціальних установ, хоч колись була чотирирічна школа, клуб. Нині нема навіть магазину. Два рази на тиждень проїздом заїжджає менський підприємець з різним товаром. Заїжджає і пошта.

Маленька, ніби дівчинка-підліток, метка Оля хвацько орудує знаряддями праці, миючи, прибираючи, розчищаючи й прополюючи міські під’їзди й прилеглу до них територію. Вже п’ять років вона трудиться комунальним працівником в Городнянській ЖЕД. Колеги й жителі двоповерхівок її так і звуть: Оля Мала. Якось довелось бачити, як літня жінка у дворі

У Варвинській лікарні працює молода талановита лікарка. Не було б нам такого щастя, коли б не …війна. У цьому, з прямотою і чесністю лікаря, призналася моя співрозмовниця – 25-річна лікарка-отоларинголог (звичніше кожному – лор) Олександра Андрущенко, котра вже рік працює у Варвинській лікарні.

На в’їзді нас зустрічає охайне викошене узбіччя і яскраві клумби, розкидані вздовж усіх вулиць аж до самого центру. Фігури місцевих жителів неспішні й спокійні, поряд із магазином діти їдять морозиво, а дорослі смакують вранішню каву. На перший погляд – звичайне мирне поселення, а насправді – всього за кілька кілометрів від кордону з ворогом, практично щоденні

У Коропі, особливо теплої пори року, часто можна побачити літню жінку, яка пересувається на чотириколісному скутері. Спереду у причіпному багажнику - якісь продукти, біля руля - палиці. Якось зустріла її біля Червоного Хреста, розговорилися. Цікавлюся, хто придбав для неї такий зручний транспортний засіб? Каже, держава. Якби не отримала цей

Назар Назаров, науковий співробітник Мезинського національного природного парку, про комах знає в рази більше ніж кожен із нас. Він їх вивчає майже половину свого життя. Має і вражаючу колекцію жуків, серед яких є екземпляр із понад столітнім віком. Чоловік - ентомолог, тобто займається дослідженням різноманітних комах. І якщо у більшості жуки не викликають

Війна у життя прилучанки-донеччанки Лілії Алдошиної ввірвалась ще у 2014 році. Тоді їй довелось залишати домівку у майже мільйонному Донецьку і переїжджати у Прилуки, а на Донбас відправився її племінник з Прилук Олексій Романовський. Відправився, аби захищати Україну. Торік герой загинув. І лише 17 червня, через 10 місяців, його прах змогли поховати у рідному місті