
Сергію Горкавому (на знімку) з Корюківки в серпні виповниться 62. Багато хто з його ровесників у такому віці вже крехтять і скаржаться на хвороби та депресії, а він не лише тримає марку, а навіть дає фору набагато молодшим. У 55 вперше здійснив стрибок з парашутом. А на останніх змаганнях всеукраїнського масштабу "Кубок Сіверщини з гирьового спорту"

В тому бою, що розгорівся 25 березня 2022 року в селі Стара Басань Бобровицької громади, загін тероборони знищив шість автівок із російськими загарбниками. Одним із найбільш бойових бійців був Сергій Хряпа. За перемогу над ворогом він заплатив найдорожчим – своїм молодим, двадцятип’ятирічним життям. Добряче дісталося й окупантам: з багатьма

Олешня – село гончарів. Так історично склалося. Хто не знає в Україні народного майстра гончарної справи Івана Бібіка? Про нього розповідали не тільки медіа Чернігівщини, а й з інших областей. Окрім цього віртуоза своєї справи, в селі багато інших потомственних майстрів-гончарів. Про одну з таких родин і ця розповідь.

Норвегія - країна фіордів і неймовірно мальовничої природи, полярної ночі та високих стандартів життя. Це одна з європейських країн, що підтримують українців, у тому числі і через надання прихистку для біженців з України. За офіційними даними, упродовж 2022 року до Норвегії прибули понад 30 тис. українських біженців.

Товкачівка - за нинішніми мірками, середнє село Малодівицької об’єднаної територіальної громади. За словами тамтешнього діловода Євгенії Рішко, у населеному пункті нині проживає 630 людей. Дворів - 273. Багато дач, які придбали прилучани, бо село від міста - недалеко. Серед жителів є і зовсім нові. Лише у кінці березня приїхала до Товкачівки колишня жителька Луганщини Світлана Корощук

Лариса Кеда з Риботина - одна із тисяч українських матерів, котра з молитвою чекає сина із лінії вогню. Її Віталик пекельними дорогами війни йде із чотирнадцятого року, коли почалася війна із росією. Нині наш захисник там, де найгарячіше. Був поранений у страшному бою, з якого не всім судилося вийти живим. Та про війну мамі - ні слова, аби

28 вересня 2014 року Марина Величук повернулась в рідне село Киріївка, залишивши в Києві колишнє життя. З собою забрала сина інваліда. Цей день вона обрала не випадково, адже він передрікав їй щось хороше. Жінка каже, що долі точно вирішуються на небесах і вона зустріла Матвія, що підставив їй своє міцне чоловіче плече. Зараз родина Величуків виховує

Багатодітна сім’я Яни та Євгенія Тонкошкур живе в селі Тимоновичі, від їхнього двору до кордону 3 кілометри. В селі була школа, яка нині має вибитими шибками, тракторний стан, який вдалося відновити після минулорічного вторгнення, ферма - у всіх, хто хотів, була робота. Всі поля з осені засіяні, весною теж люди вже почали засаджувати земельні ділянки. Подружжя

З цією жінкою ми познайомились незадовго до початку повномасштабного вторгнення – вона у захваті розповідала який чудовий куточок з благоустрою облаштували в Сеньківці. Ще тоді мене вразила її чиста, правильна російська мова, ерудованість, освіченість і любов до села, в якому живе. Тоді ближче познайомитись не вдалось, але доля звела нас вдруге

Романа Шишка багато хто знає у Талалаївці. Пам'ятають його батьків — Володимира Христантовича і Надію Дмитрівну, шанованих людей серед односельців, старшого брата Сергія, який після закінчення школи обрав спеціальність військового. Після виходу на пенсію живе у Ічні. Знають його молодшого брата Дмитра, який живе тут, в Талалаївці