
15 жовтня під Первомайськом на Донеччині загинув захисник з Нехаївки Анатолій Миколайович Кравченко з позивним «Батько» і повернувся додому «на щиті» Героєм. Власними життями платять українські воїни за наше право жити у вільній Україні. Боляче втрачати, проводжати, хоронити. І тій клятій війні ні кінця ні краю.

«Заходь, дєточка! - відкриває двері жителька Замістя Неоніла Андріївна Амосова. - Я тобі на цілу сторінку «Прилучаночки» про своє життя розповім. Газету вашу люблю. У мене підшивки лежать - і «Прилучаночка», і «Бабушка», і «Нострадамус». Зараз поки передплатити не можу, бо збираю на ремонт дверей. Вони у мене випадають. Але, коли зможу, обов'язково випишу».

З перших хвилин знайомства жінка вражає щирістю і простотою. Таке враження - ніби знайомі з нею. Доля її непроста, але ні про що не шкодує, ні на кого і ні на що не жаліється, розповідь її невимушена, захоплююча. - Мені нічого так не хочеться, як читати, - каже Раїса Сергіївна. З дитинства вона любить читати. Уже 8-річною ходила сама до бібліотеки за дитячими

Її кар’єрі і досягненням можна позаздрити, колом її спілкування - пишатися, а її енергійністю - просто захоплюватися. Та все, що уродженка Борзни, комунікаційниця Людмила Долгоновська має на тепер, не впало якимось подарунком з небес, не прийшло само по собі чи «по знайомству». їй не було й тридцяти років, коли на тендітні, дівочі плечі ліг тягар надзвичайної

«Русскій воєнний корабль, іді на...» - із цієї фрази українського прикордонника з острова Зміїний два роки тому почалося героїчне протистояння нашого народу російській агресії. Білборди, картини, марки, футболки, чашки - чого тільки не придумали українці з цим гаслом визвольної боротьби! Висить однойменна картина (причому з автографом автора фрази!) І в кабінеті

за генералів, і за рядових у неї одна молитва. Бо всі вони — солдати, пояснює. Так само колись молилася за свого чоловіка Федора. Він воював у Другу світову. Був тяжко поранений — у росії, під москвою. Згадує, як їздила забирати Федора з госпіталю в Новий Оскол — із найдрібнішими деталями — які сходи вели на другий поверх, який був номер палати.

9 жовтня минулого року поповнив лави Небесного війська старший сержант Олександр Ковбаса з позивним «Смєлий». У Парафіївці його добре знали, поважали. А побратими, серед яких були й земляки, говорять, що він був справжнім воїном. Пекучий біль лишився у серцях близьких Олександра, які вірять, що їхній син, брат, дядько загинув на фронті недаремно

Життя мінливе, воно постійно підкидає вчителям різноманітні виклики: то великі освітянські реформи, на кшталт НУШ (нової української школи), змінюють програми та предмети, то вимоги та проведення ДПА (державної підсумкової атестації)...
Свої складності освітянському процесу додали роки ковіду та російсько-української війни. Що повинно бути в пріоритеті -

А чи вам відомо, що означає титул «завзятий грибник»? «Впевнені, що кожен з вас подумав: ну це той, хто знає всі фибні місця, рано встає, перший бігом до лісу і всі делікатесні трофеї його! Ви серйозно? Так ось - родина сосничан, Наталія та Сергій Дубини, зламала ці стереотипи - вони збирають свіжі гриби, коли метуть завірюхи і тріщать морози. Не вірите? тоді читайте!

Після того, як пройшов реабілітацію, зробив татуювання на торсі, великими буквами напис «Чернігів» 22-річний Анатолій Леоненко, псевдо Буйвол — чернігівець, 23 березня 2022 року втратив ліву ногу під час боїв за Маріуполь. Пів року тривала реабілітація. Був списаний в запас. За клопотанням командира підписав контракт, став