Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Катерина Глухенька зібрала майже 100 сортів фіалок за рік

Катерина Глухенька зібрала майже 100 сортів фіалок за рік

 

Таку колек­цію має житель­ка села Конятин Катерина Глухенька, каже, що фіалки - це квіти-антидепресанти і жінка одержує від ви­рощування та до­гляду за ними по­зитивну психотерапію. Катерину митрівну в селі поважають за її професіона­лізм і відпові­дальність, вона вже 6 років пра­цює сільською фельдшеркою і її допомоги потре­бують чи не всі жителі села. Але тема її професій­ної діяльності — це тема окремої розмови, а сьо­годні знайомимо читачів із милою жінкою-естеткою, яка не уявляє себе без квітів.



- Катерино Дмитрівно, звідки така любов до квітів?

- Любов до квітів - це напевно, ще від мами. Вона дуже любить різні квіти і в неї увесь будинок у квітах. Вона часто просить, мовляв, давай замовимо ще якісь квіти не лише хатні, а й садові. Тому і мій будинок увесь потопає у квітах.

- Чому саме фіалки стали улюбленими? Коли ви почали створювати колекцію цих квітів?
- Серед усіх квітів справді найбільше фіалок, майже сто сортів. І це лише за рік мого захоплення. Якось натрапила в соцмережах на колекції фіалок. Захотілось і собі створити такий квітковий за­тишок, щоб в першу чергу відволіктись від сумних думок, бо війна, на жаль, не пройшла повз наш будинок. Спочатку замовила перший набір фіалок з 10 сортів. А далі пішло-поїхало. Як тільки при­ходить посилка, син каже, що знову фіалки. Знову, кажу. Це вже хвороба.

- Який плануєте встановити особистий рекорд?
- Ніякого рекорду. Я щодня кажу собі, що все, вже зупиняюсь. А тоді знову купую. Я працюю із колекціонеркою із Понорниці. У неї дуже велика колекція. Та мабуть вже цього року все-таки зупи­нюсь. Зараз у світі зареєстровано близько 400 видів і 8,5 тисяч сортів фіалок. Звісно, усі зібрати я не зможу.

- Чи є улюблені сорти фіалок?

- Улюблені всі: однотонні білі, фі­олетові, рожеві, у крапочку, полоса- ті, з ланцюжком по краю квіточки, різ­них відтінків і конфігурацій листоч­ки. Якщо виокремлю якийсь один, то інші будуть ображатися і це буде вид­но по квітці, вона може навіть захво­ріти. Квіти ж відчувають ставлення до них, можуть сумувати і не цвісти. Тому всім приділяю максимум уваги.

- Скільки часу в день займає до­гляд за квітами?
- Щоранку перед виходом на робо­ту роблю обхід, переглядаю всі вазо­ни, щоб не пропустити чи якоїсь хво­роби, чи шкідника, а чи радію від чер­гової появи нового . Звісно, що вран­ці не так багато часу, щоб підживлю­вати, пересаджувати. Для цього ви­діляю вихідні дні або ввечері кіль­ка годин приділяю, щоб насолодити­ся своїм фіалковим королівством. Це своєрідна квітотерапія і перед робо­чим днем, і після нього. Квіти допома­гають переключатися хоч на хвильку на щось хороше, позитивне від робо­чих проблем, тривожного сьогодення і постійного напруження. Загалом, це заняття для мене - своєрідна квіто- терапія, кольоротерапія, мій світ пре­красного, душевна радість.

- Які особливості догляду за фіал­ками?

- Я себе не вважаю професійною квітникаркою, бо всьому навчилася сама, навіть курсів не закінчувала. Вчуся у своїх подружок-любительок у нашій фб-групі. Якщо чогось не знаю, то у них запитую або читаю спеціаль­ну літературу.
Важливо вчасно та правильно по­ливати відстояною теплою водою, не можна перезволожувати грунт, а також допускати, щоб він був сухим. Для цього я собі визначила фітільний полив, тобто по спеціальних мотузоч­ках квіточка сама бере води стільки, скільки їй потрібно. Я тільки слідкую за тим, щоб у окремій посудині по­стійно була вода. Це зручно, коли, на­приклад, треба покинути домівку на декілька днів.







Крім поливу, треба обов’язково раз у місяць підживлювати фіалку. А ще захищати від шкідників і обов’язково має бути правильний грунт. Я вико­ристовую не просто магазинний грунт, а додаю в нього торф і пінопласт.
До речі, і вазони мають значення. Вони не повинні бути дуже великими, але і не занадто малими, бо корінцям потрібне місце, щоб розвиватися. І звісно має бути правильне освітлен­ня. У мене поки що нема спеціаль­ного стелажу, тому квіти в основному розміщені на підвіконнях.

- Чи пробуєте розводити фіалки?
Для того, щоб розводити квіти одно­го бажання замало. Потрібне терпін­ня, адже за тиждень-два з листочка квітка не виросте. А з «дітками» тріш­ки складніше, але я пробую, хоч не завжди виходить, та все ж таки «дитя­чий садочок» вже є і це при тому, що лише трішки більше року займаюсь фіалками. Я люблю квіткову справу.

- А як ви дивитесь на те, щоб за­йнятись професійно та мати з квітів заробіток?
- Я залюбки ділюся з односельчанками-любительками, хто просить один листочок. А щоб продати кущик ще не виходить. Та й квіти - то лише моє хобі й ніякого заробітку.

- Дякую, Катерино Дмитрівно, за натхнення, за той позитив, який отри­мала, насолоджуючись спілкуванням та спогляданням вашим фіалковим королівством. Думаю, не одна читач­ка вже зацікавилась фіалками, які за­ймають не багато місця на підвіконні, не дуже вибагливі у догляді, але не поступаються витонченим орхідеям. Нехай рясно кольориться і множить­ся у вашій колекції!

Джерело: газета “Трудова слава”, Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: колекція, фіалки, квіти

Добавить в: