Новини

Людям про людей 

  • За її біографією можна писати книгу, бо те, що їй довелося пережити за шістдесят три роки, те, що вона бачила, де бувала, з якими людьми зустрічалася, здається, для однієї людини аж занадто багато. Вона чудова оповідачка і під час бесіди аж світиться щирістю та бажанням поділитися тим, що знає, уміє. А вміє дуже ба­гато, бо все життя не перестає вчитися.
  • Її чоловік, Михайло Войтихівський, зі Львова. Служив у батальйоні поліції «Чернігів». Приїхав на ротацію, і у 2015 році вони одружилися. Тоді ж Ірина зібрала для Михайла і його побратимів першу волонтерську допомогу. — Був момент, коли Михайло вперше за весь час пожалівся. Стояли в Кураховому. У них не було їжі.
  • Блогерство, унікальний контент про Чернігів, цікаві деталі про працю в селі та городництво. 21-річна Віолета Лащенко з Чернігова вже кілька років поспіль розвиває свій доволі оригінальний youtube-канал, в якому щиро, відверто і «без фільтрів» розповідає про своє життя і родину. Нині канал чернігівської блогерки вже доволі популярний, але на цьому дівчина не
  • Ця професія героїчна у будь-які часи. Потрапивши в екстремальні ситуації, ми покладаємося на досвід, ви­тривалість, винахідливість і віримо, що рятувальники обов'язково допоможуть, врятують, зроблять усе від них залежне. У мирний час рятувальникам повсякчас вистачало роботи, а з повно- масштабною війною додало­ся нових викликів. До гасіння побутових
  • Подружжя Євгена і Тетяни Мостових із Срібного і разом не тільки вдома. їх об’єднує не лише спільне і прізвище, синочок Дамір, сімейні турботи, а й улюблена справа, яка приносить певний прибуток для і родини, і крім того задоволення для себе та інших. Вже п’ять років вони мандрують Україною з фотоапаратом в руках і допомагають зберегти щасливі моменти та і
  • Село Онищенків не можна назвати віддаленим. До Прилук півтора десятки кілометрів. І асфальтівка якане-яка є. І цивілізація його не обминула — стільниковий зв’язок працював чудово, поки журналісти працювали в Онищенках. Але доля сотень подібних йому сіл - однакова по всій Україні. Доживають віку ветерани і передовики колишніх колгоспів. Виїжджають до ближніх і дальніших міст молодші.
  • - Коли вас було призна­чено старостою, що було тоді та що змінилося за цей час? Передвоєнний рік і понад два роки війни... - Найбільшою проблемою нашого села були аварійні дерева. Через їхнє падіння часто траплялися обриви лінії електропередач, люди сиділи без світла
  • Микола Ткаченко, якому 48 років, отримав медаль «За поранення» - «За жертву крові в боях за волю України». Вручили воїнові відзнаку 29 серпня, в День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та в роковини Іловайської тра­гедії, в Ічні, біля каплички, де відбувся меморіальний захід «Спалені соняхи Іловайська»
  • Багато в них спільного: обоє розумні, працьовиті. Він механік-інженер, вона - медсестра. Прагнення навчатися не зникало у нього аж до 35 років, а вона все життя працювала медсестрою в одній медичній установі. У обох у них позаду невдалий шлюб. Але обоє щасливі, що знайшли одне одного і вже разом більше 30 років. Він спащанин, а вона з
  • Минуло 40 днів від загибелі 50-річного Юрія Дмитренка, чернігівця. Командира мінометного розрахунку 167-го батальйону 119-ї окремої бригади ТРО. 8 липня на Донеччині Юрій потрапив під артобстріл. — Ми були разом 22 роки. У Юрія від першого шлюбу доросла донька. Спільних троє синів. Їм 21, 19 і 14 років. Чоловік займався столярною справою і різьбленням по
Сторінка: 1  ...  48 49 50 51 52  ...  894     попередня | наступна