Новини

Людям про людей 

• 
  (12 травня 2016 10:49) Лідія Парамошкіна: «Квіти – то моя душа!»

  У кожного з нас своє призначення у цьому житті. Хтось зцілює душі і виліковує хвороби, хтось будує мости, малює картини... А от чернігівка Лідія Парамошкіна не уявляє свого життя без квітів. Родом пані Лідія із Сумщини. Закінчивши індустріально-педагогічний технікум, вона за направленням приїхала в Чернігів.

  Коментарів: 1
• 
  (11 травня 2016 13:22) Нині шестеро дітей – це подвиг, або Без декретів та садочків виростають сини й дочки!

  У передмісті Чернігова живе чудова багатодітна сім’я: тато, мама, їхні трійко доньок і стільки ж синочків. Застати вдома всіх разом - справа не з легких. Допомогли свята. Напередодні Великодня до батьківської хати злетілися дорослі доньки, що працюють і навчаються в Києві та далекій Польщі.

  Коментарів: 2
• 
  (10 травня 2016 15:43) Валентину Голомоз прикордонники висадили з поїзда на станції в селі Хоробичі. Залишилася там жити

  Вісімнадцять років тому 23-річна Валя з півторарічною дитиною добиралась додому, в Молдову. З Москви через Білорусію, потім сіли на поїзд Мінськ - Сімферополь... Коли перетнули український кордон, пасажирів попередили, щоб приготували документи.

  Коментарів: 1
• 
  (6 травня 2016 14:33) Автограф – волшебный огонек памяти

  При случае возьмите в руки подаренный вам автограф, и сразу ярким огоньком вспыхнут воспоминания о чем-то близком, дорогом. Вы как бы снова встречаетесь с тем, кто когда-то оставил вам свою памятную надпись. Моя журналистская жизнь густо усеяна встречами со многими известными людьми.

  Коментарів: 1
• 
  (6 травня 2016 10:56) Запорука успіху науковця - інтерес до всього нового та працелюбність

  На продовження тематичного циклу публікацій «Жінка - доктор наук: галерея публіцистичних портретів» пропонуємо читачам знайомство із доктором біологічних наук, професором, завідуючою кафедри біологічних основ фізичного виховання, здоров’я і спорту Чернігівського національного університету

  Коментарів: 1
• 
  (6 травня 2016 10:08) Маленькі герої великої війни, або Зброю в руки замість шкільного підручника

  Жахливі події 1941-го тривожать пам’ять живих свідків тих кровопролитних та важких часів. Лише боротьба за Батьківщину та непереборний патріотизм українців, що, здається, передавався з материнським молоком, зміг перебороти фашистську несправедливість.

  Коментарів: 1
• 
  (5 травня 2016 17:38) «Я бы никогда не смогла сказать ей правду»

  В оккупацию и после победы Нина Кунавина боялась случайно встретить женщину, которая в самом начале воины при людях опозорила их с подругой возле щорского железнодорожного вокзала. Женщина увидела их сверху — с пешеходного моста над путями — и закричала: «Что делали эти малолетние соплячки рядом с нашими мужьями?»

  Коментарів: 1
• 
  (5 травня 2016 17:01) Война – осколком в горле

  Мы с ней наведались к Пантелеймону Плюте незадолго до Пасхи. Ветеран по мере сил старается помогать родным. Еще ухаживает за кроликами, может прополоть цветы. А вот слух и память подводят. Но о той войне ему напоминает осколок, который остался в горле на всю жизнь.

  Коментарів: 1
• 
  (5 травня 2016 16:41) Коронная свадьба

  Не всем супругам суждено встретить 50-летие совместной жизни. А вот супругам Мисик из Ольшаны Ичнянского района посчастливилось прожить вместе 75 лет! 24 ноября прошлого года они отмети ли коронную, или вторую бриллиантовую, свадьбу. Живут наши долгожители в уютном, но отдаленном уголке села Ольшана, найти их не так просто.

  Коментарів: 1
• 
  (4 травня 2016 15:07) Інна Миненко: «Лікування доньці призначав Ревко. Поставив діагноз за три тижні». Печінку пересаджувати не треба

  Операція була показана 17-річній на той час школярці з Козельця Анастасії Миненко. У неї тяжке спадкове генетичне захворювання Вільсона-Коновалова. Не виводиться з організму мідь, що спричиняє цироз печінки і вражає, якщо не лікувати, увесь організм.

  Коментарів: 1