• Брухт ДальнобойСервис


Майстер столярства

 

Анатолій Биковець сам виготовив верстат, який виконує до десяти функцій: струже, пиляє, точить, торцює та ряд інших. Без такого помічника чоловік не обходиться ні дня.

Не було ще й восьми годин, як Анатолій вже працював у своїй майстерні. Помилитися його обійстям було неможливо, адже звідти на вулицю доносився гуркіт циркулярки. Наша редакційна група, відкриваючи хвірточку, звернула увагу на табличку, яка вказувала на те, що в дворі великий собака. Почекали. Спочатку вийшла дружина господаря Наталія Борисівна, а вже тоді Анатолій Миколайович зупинив свого помічника. Багато не треба було й розповідати, все вказувало на господарську витонченість.



Анатолій Биковець у своїй майстерні

Сім’я Биковців з Купчич стверджує, що життя в селі не вирок. І якщо хтось шукає причини, обґрунтовуючи, що в селі нема роботи, нема умов, то для них все це нісенітниці. Покоління Биковців завжди мало достойні умови життя. А народне прислів’я – яке дерево, такий клин, який батько, такий син – ну, дуже вдало характеризує чоловіка. З дитинства Анатолій цікавився улюбленою справою батька. Це він навчив його перших азів роботи із деревом, адже сам був столярем. Вже й не пам’ятає, яку зробив першу річ з дерева, але добре запам’ятав період, коли з фундаменту почав зводити власний будинок.
– Тоді було не до дрібниць, – розповідає Анатолій. – Робив двері, вікна. Батько підлогу. За рік уже перейшли у власний будинок.

А познайомились Наталія і Анатолій у Купчичах, коли дівчина приїздила із рідної Киріївки до прапрабабусі. У 2000 році пара одружилася. І тоді 24-річний господар почав будівництво будинку з нуля поряд із батьківською будівлею. Батько звісно в усьому допомагав, радив, а сім’я проживала у батьківській осе- лі. У 2001 році народився синочок Денис. А через два роки – Олександр.



Господар планував бесідку, а вийшла літня хатинка, де на другому поверсі ночують сини

Тоді сім’я вирішила розпочати власний бізнес. Поруч із будинком Анатолій звів магазинчик, другий відкрили у Змітневі. Удвох з дружиною були за продавців. Займався чоловік і заготівлею м’яса. Крім цього завжди подружжя тримало велике господарство.
На даний час біль- ше уваги приділяють столярству. Анатолій Миколайович робить двохспальні ліжка, дитячі двох’ярусні ліжка, столи, табуретки, зробив човен – все в його силах. Саме працюють над великим замовленням – 750 піддонів.
А ще Биковці обробляють не один гектар землі: садять картоплю, сіють зернові. Мають два комбайни – зерновий та картопляний, все обладнання для обробітку. Заготовляють сіно, дрова. І якщо кому що треба, то вони залюбки виконають будь-яке замовлення.

Донедавна Анатолій Миколайович працював управителем у фермерському господарстві, що у Прогонах (минулого року про це господарство газета писала). Щойно він пішов, як власники продали свій бізнес знаному на Сосниччині фермеру, самі ж залишились у селі. Анатолій вирішив більше зайнятися власними справами.

– Минулого року вручну посадили 40 соток кукурудзи, а вже збирали урожай комбайном, – задоволено розповідають Биковці.

Сім’я тримає дві корови, поросят, гусей, курей. Працюють всі дружно: і батько, і Анатолій, і його два сини, і навіть залучають сусіднього хлопчину. Байдикувати ніколи. Один син із товаришем по сусідству наразі у Польщі. А на весну знову повернуться додому. Батько вважає, що вдома можна прекрасно заробляти і в них все виходить.

Анатолій – майстер на всі руки. За що б не взявся, все зробить. Ремонтує автомобілі від дрібниць до мотора і зварювання. Напевно, у селі всі ворота із металопрофілю – це його рук діло, і в Змітневі чимало його роботи. Вміє порадувати родину рибою і зайцем.

Наталія Борисівна – це справжня берегиня сімейного затишку. Вона смачно готує, будь-яка страва в неї завжди приготовлена з любов’ю. Жінка частенько випікає шикарні торти, в тому числі і на замовлення, на подарунки для родичів, кумів. А хліб який випікає! Може з борошна вищого сорту, а може з борошна тритікале власного виробництва. Вона мастак на букети із стрічок та цукерок. А чоловіку на день народження виготовила букет особливий, чоловічий, з фруктів, спиртного. Взимку може ще вив’язати носки для своїх хлопців. А щойно починається весна, жінка разом з чоловіками в полі. Вона ніби завгосп: сніданок, обід, вечеря, доставка пального, запчастин та іншого.

– Всякого буває в полі, – з гордістю каже Анатолій Миколайович. – Закінчується пальне, кажу, їдь у Чернігів, заразом купи такі-такі запчастини. Все дружина зробить. Вона добре водить машину, тому довіряю.

Головний успіх Биковців в тому, що все роблять разом, з любов’ю і задоволенням. Пораються по господарству разом, в полі разом, у своїй майстерні чоловік теж не обходиться без допомоги дружини: щось подати, щось підтримати.
Вміє сімейство і відпочивати. Коли інші сільські жителі кажуть, що за господарством ніколи в гору глянути, то це не про Биковців. Вони люблять зачаровану Десну, яка протікає зовсім недалечко. Вони мають чимало, таких же як і самі, друзів. В селі, де проживає всього близько сотні жителів, Биковцям не важко знайти однодумців, помічників, яким завжди спішать на допомогу, і які завжди можуть розраховувати на допомогу друзів. Не цураються родинних зв’язків.

Чи вистачає часу для сну? – цікавимось у господарів.

– Буває по-всякому, – відповідають. А в обох світяться очі від щастя. Що
може бути важливіше в житті, як не міцна родина? Сила людини – в любові до оточуючих, до рідних. Як би не було, але життя прекрасне, навіть у такому маленькому, але мальовничому селі.

Джерело: газета "Вісті Сосниччини", №12 від 20.03.2021, Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: майстер, столярство, Сосниця, Биковець, Кузьменко

Добавить в:
 
 


Центр Комплект